створити умови для зниження процентних ставок у системі іпотечного кредитування за рахунок управління ризиками;
розвивати механізми, що дозволяють населенню здійснювати накопичення первинних внесків, необхідних для отримання іпотечних кредитів;
розвивати нові іпотечні продукти, у тому числі передбачають різні графіки погашення основного боргу і відсотків (наприклад, інструменти зі зростаючими платежами), для охоплення в якості потенційних позичальників за іпотечними кредитами окремих категорій громадян, статус яких обумовлює прогноз стабільного зростання їх доходів у майбутньому (молоді сім'ї, військовослужбовці і т.д.).
При формуванні державної політики з метою забезпечення населення доступним житлом необхідно враховувати, що в результаті проведеної в Росії в 1990-х рр.. безкоштовної приватизації житла в даний час більше 68% населення є власниками житла, кошти від продажу якого можуть бути використані для сплати початкового внеску при отриманні іпотечного кредиту на покращення житлових умов.
Разом з тим для окремих категорій громадян, які не мають у власності нерухомості, іншого майна або накопичені в достатній кількості грошових коштів, необхідних для сплати початкового внеску, можливим рішенням може стати участь, наприклад, у житлових накопичувальних кооперативах або використання механізму іпотечного страхування, який дозволяє істотно знизити розмір початкового внеску. З метою вирішення проблеми накопичення первинних внесків для певних соціальних категорій населення можливо використовувати форму прямого субсидування початкового внеску за рахунок коштів федерального і регіональних бюджетів. p align="justify"> Росії потрібна власна схема по застосуванню інституту іпотеки. Перш за все необхідно по максимуму скоротити суб'єктний склад відносин з придбання житла за типом звичних з радянських часів житлових будівельних кооперативів, коли між державою і громадянами не встає ніякий інший суб'єкт економічної діяльності. Можливі ще форми соціальної іпотеки, що припускають державне і спільне з громадянами фінансування будівництва, коли держава гарантує кредити і частково їх оплачує. p align="justify"> Враховуючи, що система знаходиться в стадії становлення, держава може також створювати певні стимулюючі умови для її розвитку і взяти на себе частину ризиків.
З цією метою необхідно:
удосконалювати правові засади реалізації прав по іпотеці;
регулювати механізми залучення довгострокових фінансових ресурсів;
створити сприятливу податкову середовище для іпотечного житлового кредитування громадян;
організувати ефективні умови роботи кредитних організацій на ринку іпотечних кредитів.
Основна функція держави в процесі формування ринкової системи довгострокового іпотечного житлового кредитування поляг...