шуку вирішення проблеми, що пов'язано і зі слабким розвитком у них емоційно-вольової сфери.
Формування тимчасових уявлень і орієнтування в часі у розумово відсталих дітей також проходить з ще більшими труднощами і набагато повільніше, ніж у нормально розвиваються дітей. Поняття тимчасової тривалості утворюється значно пізніше, ніж уявлення про послідовність. У розумово відсталих дітей поняття тривалості складається лише в 5-6 класах, тобто старших класах допоміжної школи. Розумово відсталі школярі, що надійшли в 1 клас допоміжної школи, не знають днів тижня, майже не володіють елементарною тимчасової термінологією. Вони не можуть уявити того, що час тече не зупиняючись, і його протягом необоротно. Деякі учні вважають, що вночі годинник зупиняються, бо всі сплять. Учні заучують назви пір року, проте застосувати свої знання не можуть. У розумово відсталих дітей немає реальних уявлень про одиниці виміру часу, їх конкретної наповнюваності. Діти з порушеннями інтелекту мають дуже нечіткі уявлення про тривалість окремих видів діяльності, навіть тих, які пов'язані з їх повсякденним життям. У розумово відсталих школярів поодинокі співвідношення заходів часу також засвоюються з працею. Відзначаються труднощі у формуванні уявлень віддаленість і послідовності подій. p align="justify"> У дітей з порушенням інтелекту також знижена потреба в спілкуванні, як з однолітками, так і з дорослими. У більшості з них з'являється підвищена тривожність по відношенню до дорослих, від яких вони залежать [12, C. 160].
Серед особистісних контактів у таких дітей переважають найбільш прості. М. Венгерова відзначає велику кількість реакцій, спрямованих проти волі дорослого, часта відсутність розуміння своєї соціально ролі і положення, недостатню диференціацію осіб і речей, яскраво виражені труднощі в розрізненні найважливіших рис міжособистісних відносин. Все це свідчить про недорозвиненні у дітей даної категорії соціальної зрілості.
Підсумовуючи все вище сказане, ми можемо відзначити, що розвиток психіки дитини в сучасній педагогіці розуміється як виключно складний, суперечливий процес, підлеглий взаємодії багатьох факторів. У силу цього ступінь порушення темпу дозрівання і функціонального розвитку мозкових структур а, отже, і темпу психічного розвитку, може бути обумовлена ​​своєрідним поєднанням несприятливих біологічних, соціальних і психолого-педагогічних чинників. br/>
3. Методи оцінки порушень формування знань про навколишній світ і способи корекції у дітей з інтелектуальним недорозвиненням
3.1 Методи оцінки порушень формування знань про навколишній світ
Облік відмінностей інтелектуального розвитку дітей обов'язковий для індивідуалізації корекційно-розвивальної роботи та підвище...