ва динаміка працездатності або її покращення протягом першого навчального півріччя в поєднанні з поліпшенням і стабілізацією показників умовно-рефлекторної діяльності дітей, вегетативних показників і хорошою навчальною успішністю.
1.9 Фактори, що впливають на адаптацію дітей до школи
Природно, виникає питання: що ж ускладнює, а що, навпаки, полегшує дітям адаптацію до школи?
Як вже було сказано, однією з причин утрудненою адаптації багато дослідників називають невідповідність функціональних можливостей дітей вимогам, що пред'являються у навчальних заняттях і всім режимом школи, або, інакше кажучи, недостатній рівень функціональної готовності дитячого організму до шкільного навчання, відсутність так званої шкільної зрілості.
Під функціональною готовністю розуміють такий рівень розвитку та функціонального стану окремих систем, який здатний забезпечити адекватну відповідь організму на конкретне вплив середовища. Недостатня функціональна готовність до навчання в школі найчастіше визначається не загальним відставанням у розвитку організму, а часткової незрілістю деяких функцій, безпосередньо пов'язаних з навчанням.
Особливої вЂ‹вЂ‹уваги потребують ті діти, які компенсують свою неготовність до школи надзвичайних розумовою напругою і тому не потрапляють у розряд невстигаючих. Як правило, навчальні успіхи у таких школярів досягаються ціною їхнього здоров'я. Найчастіше це призводить до нервового виснаження, а іноді і неврозу.
Через наявних ускладнень у дітей формується негативне ставлення до школи. Розвиток негативних особистісних властивостей дозволяє віднести їх до групи ризику виникнення нервово-психічної патології.
За даними М.М. Куїнджі, у половини "незрілих" дітей з хорошою успішністю і працездатністю у першому класі погіршувався неврологічний статус. Особливо виразно несприятливий вплив навчального навантаження на функціональний стан і здоров'я таких школярів проявлялося у 2-му навчальному році.
Цілком зрозуміло, що ступінь готовності до школи нерозривно пов'язана із загальним рівнем розвитку організму. Це добре демонструється розбіжністю рівня шкільної зрілості у дітей одного паспортного віку, але перебувають на різних щаблях біологічного розвитку. Так, за даними В.Н. Кардашенко і Т.Ю. Вишневецької, процес адаптації до школи протікає в більш короткий термін і з меншою напругою фізіологічних функцій у дітей, біологічний вік яких відповідає паспортному або випереджає його, в порівнянні з дітьми, що мають низький рівень біологічного розвитку.
Цілком природно, що число дітей, що виявляють функціональну неготовність до школи, вище у 6-річних порівняно з 7-річними. p> Цим пояснюється і велика тривалість адаптації до навчальної діяльності у 6-річних дітей у порівнянні з 7-річними. У молодших спостерігається більш висока напруга систем вегетативного забезпечення. Отже, необхідно полегшити дітям 6-річного віку адаптацію до школи. Одним із засобів для цього стало б кілька більш пізніше вступ до школи.
Рік, що відокремлює 6-річного дитини від 7-річного, дуже важливий для психічного розвитку, так як "саме в цей рік швидко формуються багато найважливіші психологічні новоутворення: інтенсивно розвивається довільна регуляція своєї поведінки, орієнтація на соціальні норми і вимоги; закладаються основи логічного мислення, формується внутрішній план дій [Венгер А.Л., 1981]. Все це служить сприятливими передумовами для успішного переходу до навчальної діяльності, тому надходження до школи у віці 6/7 років значно полегшило б адаптацію до школи.
Але й без цього далеко не всі можливості полегшення дітям адаптації до школи вичерпані. Так, відомо, що істотна умова, що полегшує зростаючому організму адаптацію до нових впливів, - це ступінчастість, поступове збільшення інтенсивності цих впливів.
Адаптація дітей до школи у значній мірі визначається і такими факторами, як зміст навчання і методика викладання. Відбираючи програмний матеріал, слід повною мірою враховувати вікові можливості дітей. Практика експериментального навчання показала, що при збереженні тієї ж навчальної програми, що і для 7-річних школярів, вчення виявлялося достатньо виснажливим для дітей 6 років, незважаючи навіть на полегшений режим навчальних занять.
До певної міри полегшує адаптацію до школи попереднє перебування дітей у дитячому садку. А.Г. Глушенко вказує, що на розвиток і перебіг адаптаційного процесу впливає характер виховання в дошкільному віці. Швидше адаптуються діти, що відвідували до школи дитячий садок, а у тих, хто виховувався вдома, частіше спостерігалися рухова розгальмування, небажані зміни в характері спілкування зі однолітками. "Незрілі" школярі, серед відвідували, дитячий сад зустрічаються вдвічі рідше, ніж серед дітей з домашніх умов.
Найкращий ефект досягається, мабуть, взаємопроникненням суміжних ступенів соціального існування дітей. Перехід з дитячого саду в школу повинен...