х 5-6 можна змінити ставлення вчителя та педагогічного колективу до вашої дитини, а також власне ставлення до процесу шкільного навчання.
Пізнавальний інтерес до навчання та навички навчання, адаптація до школи розвиваються в перших трьох класах початкової школи. Якщо цей момент упущений, то в середніх класах (10-14 років) можна спиратися на пошукову активність в інтересах і захопленнях. Це означає, що ваші переживання з приводу поганої успішності тимчасово краще придушити. Поспостерігати, помітити, чим же дитина цікавиться, до чого схиляється - комп'ютера, футболу, карате, метеликам і т.п. спробувати пов'язати його інтерес з одним із шкільних предметів.
Змусити вчитися підлітка, звичайно, практично неможливо. Але мотивувати підлітка вчитися - цілком здійсненне завдання, незважаючи на її велику трудність. Залежно від індивідуально - особистісних особливостей необхідно знайти, чим можна зачепити учня, щоб у нього з'явилося бажання вчитися. Наприклад, честолюбного підлітка, що мріє про професійну кар'єру, треба націлити на поглиблене вивчення предметів, необхідних йому в майбутньому. Учня з істероїдним рисами характеру може підстьобнути можливість виділитися серед однолітків, продемонструвати свої здібності. Когось може підштовхнути романтичне захоплення, в тому випадку, якщо об'єкт обожнювання добре вчиться, має тверді життєві плани і т.п.
Підвищення самооцінки і зміцнення самоповаги учнів також має велике значення для навчальної успішності.
Висновки по 2 чолі
До психолого-педагогічним умовам, які забезпечують підвищення ефективності попередження неуспішності школярів у підлітковому середовищі відносимо:
інформаційно-просвітницьку роботу з батьками в основі якої лежить профілактика можливих порушень сімейного виховання, підвищення комунікативної компетентності у взаємодії з підлітками;
інформаційно-просвітницьку роботу з педагогами в основі якої лежить інформування про індивідуально-психологічних особливостях особистості підлітка і підвищення рівня ефективності прийомів педагогічного впливу;
розвиток у підлітка навичок взаємодії з іншими людьми на основі самоприйняття, саморозкриття і прийняття інших шляхом включення його в психологічний тренінг.
Попередження неуспішності серед підлітків в рамках виділених психолого-педагогічних умов вписується в професійну діяльність педагога - психолога працюючого в школі. У дослідно-експериментальному дослідженні умови були введені в комплекс.
Акцентуації характеру є стійкою особливістю індивіда, і це підтвердилося в нашому дослідженні.
У підсумковій діагностиці в експериментальній і контрольній групах типи акцентуацій характеру виявилися ті ж, що і в первинній діагностиці.
За шкалою Ю.В. Попова - Н.Я. Іванова було визначено, що діагностуються підлітки в експериментальній групі не стали входити в групу ризику, а в контрольній групі підлітки залишилися в групі ризику соціальної дезадаптації.
Достовірність отриманих результатів підтверджені методами статичного аналізу.
Результати дослідно-експериментальної роботи підтверджують висунуту гіпотезу і свідчать, що реалізовані в експерименті психолого-педагогічні умови, а саме, виявлення причини неуспішності, а також психолого-педагогічна робота з корекції усунення цих причин показує більш позитивні результати щодо підвищення успішності і самооцінки підлітків.
Висновок
Неуспішність - складне і багатогранне явище шкільної дійсності, що вимагає різнобічних підходів при її вивченні. У нашій роботі зроблена спроба розглянути неуспішність школярів у зв'язку з основними категоріями дидактики - змістом і процесом навчання.
Неуспішність в цій системі поглядів трактується як невідповідність підготовки учнів обов'язковим вимогам школи в засвоєнні знань, розвитку умінь і навичок, формуванні досвіду творчої діяльності та вихованості пізнавальних відносин. Ми прагнули показати, що попередження неуспішності передбачає своєчасне виявлення і усунення всіх її елементів. Висувається поняття «відставання», яким характеризується як неуспішність у вигляді процесу, так і окремі часткові і різночасові невиконання вимог. Відставання постає як невиконання вимог навчального процесу.
Вимоги групуються у зв'язку з компонентами змісту навчального предмета, що повторюють склад змісту загальної освіти. Ці компоненти в єдності з особливостями засвоєння різних видів змісту визначають склад елементів неуспішності. Нами виявлено елементи неуспішності для однієї групи навчальних предметів. За умови виділення їх для інших груп навчальних предметів з'явитьс...