не всі робочі дні, то береться заробіток за дні, фактично опрацьовані в кожному з цих місяців. p align="justify"> У робочі дні, на які ділиться заробіток, не включаються дні тимчасової непрацездатності, відпустки по вагітності та пологах, чергового та додаткових відпусток, а також звільнення від роботи в інших випадках, передбачених чинним законодавством.
У разі, коли працівник в зазначені два місяці (у прикладі червень, липень) не мав заробітку, допомога обчислюється з його фактичного заробітку за опрацьовані дні у місяці непрацездатності (у прикладі за серпень) з додатком до нього частини середньомісячної премії.
Приклад. Робочий-відрядник був хворий в серпні 8 днів, заробітку в червні і липні не мав. Посібник за 8 днів хвороби буде нараховано виходячи із заробітку за 12 днів роботи в серпні. Заробіток в серпні склав: відрядно - 748 руб. плюс середньомісячний розмір премії, який припадає на відпрацьовані дні серпня. При середньомісячній розмірі премії 900 руб. до заробітку за 12 днів серпня для розрахунку допомоги необхідно додати 540 руб. (900/20 * 12). p align="justify"> Фактичний заробіток при розрахунку сум за листком непрацездатності становитиме
руб. (748 руб. + 540 руб.). p align="justify"> Денний заробіток дорівнює 107,3 ​​руб. (1288 руб./12дн.). br/>
Розмір допомоги (залежно від стажу) складе:
Варіант 1 - 515,04 руб. (107,3 ​​руб. * 60%/100% * 8дн.); p align="justify"> Варіант 2 - 858,4 руб. (107,3 ​​руб. * 8дн.). br/>
Відповідно до постанови Правління Фонду соціального страхування Російської Федерації від 15 квітня 1992 № 30 при тривалому лікуванні допомога з тимчасової непрацездатності індексується у разі збільшення мінімального розміру оплати праці. Розмір збільшення денної допомоги повинен знаходитися в межах коефіцієнта збільшення розміру мінімальної оплати праці, але не вище коефіцієнта фактичного зростання заробітної плати. Коефіцієнт збільшення розміру мінімальної оплати праці визначається шляхом ділення нового розміру мінімальної місячної оплати праці на раніше діючий. br/>
2.3 Облік оплати за чергову відпустку
Оплата відпусток. Всім основним, тимчасовим і сезонним працівникам, а також особам, які працюють за сумісництвом, надається щорічна оплачувана відпустка (ст.66 КЗпП). Мінімальна тривалість відпустки - 24 робочих дня при шестиденному робочому тижні (ст.67 КЗпП). Деяким категоріям працівників законодавством встановлено подовжений відпустку. Так, працівники до 18 років мають щорічну відпустку не менше 31 календарного дня, працівники деяких науково-дослідних організацій, навчальних та культурно-просвітницьких організацій, працівники дитячих установ - до 48 календарних днів, державні службовці - не менше 30 календарних днів і ДР.
Крім того, працівникові...