адацька стратегія «буквального» перекладача. Дотримана формальна еквівалентність, але переклад не адекватний нової комунікативної ситуації.
Еквівалентності надається вирішальне значення в теоретичному описі перекладу та виявленні його сутності. Проте, еквівалентність є одним з найбільш суперечливих понять в теорії перекладу.
В якості обов'язкової умови еквівалентності В.Н. Комісаров називає «збереження домінантної функції висловлення».
Ступінь еквівалентності може бути досить об'єктивно визначена шляхом зіставлення тексту перекладу з оригіналом, і вона служить одним з критеріїв при оцінці результатів перекладацького процесу. Проте, в цілому, така оцінка виводиться на основі цілого ряду факторів. У ряді випадків для успіху міжмовної комунікації досягнення максимальної еквівалентності виявляється необов'язковим, а іноді навіть небажаним. Це викликало необхідність у введенні оцінного терміна «адекватність перекладу», що позначає відповідність перекладу вимогам і умовам конкретного акту міжмовної комунікації. У відповідності зі значеннями термінів «еквівалентність» і «адекватність» адекватний переклад включає певну ступінь еквівалентності, але еквівалентний переклад може і не бути адекватним.
Будь еквівалентність увазі таке відношення між вихідним і кінцевим текстами або їх сегментами, при якому зберігається певний інваріант. Найбільш загальним, суттєвим для всіх рівнів та видів еквівалентності інваріантним ознакою, А. Д. Швейцер вважає відповідність комунікативної інтенції (задуму, наміри) відправника комунікативному ефекту кінцевого тексту. Це комунікативно-функціональний інваріант охоплює різні рівні і функціональні види еквівалентності.
.3.2 Перекладацькі трансформації. Класифікації перекладацьких трансформацій
Головна мета перекладу - досягнення адекватності. Основне завдання перекладача при досягненні адекватності - вміло зробити різні перекладацькі трансформації для того, щоб текст перекладу як можна більш точно передавав всю інформацію, укладену в тексті оригіналу при дотриманні відповідних норм мови, що. [19, c.43]
Перетворення, за допомогою яких здійснюється перехід від одиниць оригіналу до одиниць перекладу, називаються перекладацькими трансформаціями. Однак термін «перетворення» не можна розуміти буквально: сам вихідний текст «Не перетвориться» в тому сенсі, що він не змінюється сам по собі. Цей текст, звичайно, сам залишається незміненим, але на ряду з ним і на основі його створюється інший текст на іншій мові.
Перекладацькі трансформації являють собою особливий вид міжмовного перефразіровиванія, яке має суттєві відмінності від трансформацій в рамках однієї мови. «Коли ми говоримо про одномовних трансформаціях, то ми маємо на увазі фрази, які відрізняються один від одного за граматичній структурі, лексичному наповненню, мають (практично) один і той же зміст і здатні виконувати в даному контексті одну і ту ж комунікативну функцію. Порівнюючи тексти мови оригіналу і мови перекладу, ми мимоволі відзначаємо, що деякі відрізки тексту мови оригіналу переведені «слово в слово», а деякі - зі значними відхиленнями від буквальних відповідностей. Особливо звертають на себе ті місця, де текст мови перекладу своїми мовними засобами зовсім не схожий на текст мови оригіналу. Відповідно, в нашому мовному свідомост...
