більшості випадків, в заголовку гри. Ігрові впливу сприяють пізнавальної активності учнів, виділяють їм повноваження проявити власні можливості, застосувати наявні пізнання, мистецтва та вміння для досягнення цілей гри. Верховодила можуть допомогти звертати ігровий процес. Вони регулюють поведінку хлопців і їх ставлення один від одного. Дидактична гра має певний підсумок, який вважається кінцем гри, надає забаві закінченість. Вона виступає для початку у формі рішення поставленої навчальної задачі і дає підліткам моральне і розумове задоволення. Для вчителя підсумок гри постійно вважається ознакою значення досягнень учнів в освоєнні знань або ж у їх використанні.
Усі структурні складові дидактичної гри взаємопов'язані один від одного і недоступність будь-якого з їх руйнує забаву.
Звичай широкого застосування дидактичних ігор з метою виховання та вивчення діток, що утворилася в етнічній педагогіці, здобула своє становлення в працях науковців та в фактичної роботи майже всіх викладачів.
У російській педагогіці система дидактичних ігор була створена в 60-і рр. з питання дослідження доктрини сенсорного виховання. Її творцями вважаються знамениті фахівці з психології: Л.А. Венгер, А.П. Усова, В.Н. Аванесова та інші. Останні кілька років науковці іменують ці ігри розвиваючими, але не дидактичними, як прийнято в класичній педагогіці. У ситуації іноземній і російської педагогічної науки склалося 2 напрямки застосування гри у вихованні хлопців: для багатостороннього гармонійного становлення і в узкодідактіческіх цілях.
Дидактичне напрямок застосування гри отличительно і для прогресивної британської педагогіки. У дитячих установах, що працюють за системою Монтессорі або ж Ф. Фребель, як і колись головне місце відводиться дидактичним іграм і процедурам з всілякими матеріальними, самостійними креативними іграми хлопців не надається цінності.
Дидактична гра виконує трохи функцій:
навчальну, виховну (робить дію на персона обучаемого, розвиваючи його мислення, розширюючи кругозір);
орієнтаційну (навчає орієнтуватися в точної ситуації використовувати пізнання для вирішення специфічної навчальної задачі);
мотиваційно - спонукальну (доводить і підстьобує пізнавальну робота учнях, сприяє розвитку пізнавального інтересу).
Наведемо зразки дидактичних ігор, які пускають в хід на практиці вчителя.
а) Ігри - процедури. Ігрова робота бути може організована в колективних та масових формах, хоча все адже найбільш індивідуалізована. Її вживають при закріпленні мат-ла, перевірці знань учнів, в позакласній роботі. Приклад: «п'ята надлишковий». На уроці природознавства учням передбачається відшукати в цьому комплекті назв (рослини 1-го роду, тварини підрозділи та ін.) Одне ненароком потрапило в даний перелік.
б) Гра-пошук. Учням передбачається виявити в оповіданні, наприклад, рослини роду Розоцвітих, найменування яких упереміж з рослинами інших пологів, зустрічаються по ходу розповіді вчителя. Для проведення цих ігор не буде потрібно особливого устаткування, вони займають мало часу, хоча виділяють непогані підсумки.
в) Ігри - суперництво. Сюди можна віднести змагання, вікторини, імітування телевізійних змагань і так далі Ці ігри можна проводити як на уроці, але і в позакласній роботі.
г) Сюжетно - рольові ігри. Їх незвичайність у тому, власне студенти виконують ролі, самі ж ігр заповнені найглибшим і цікавим змістом, належним особливим завданням, поставленим викладачем. Дане «Прес-конференція», «Круглий стіл» та інші. Студенти мають всі шанси виконувати ролі експертів сільського господарства, історика, філолога, археолога та інші. Ролі, які ставлять вихованців в угоду дослідника, переслідують не зовсім тільки пізнавальні цілі, але й професійну орієнтацію. У ході такої гри робляться прихильні умови для задоволення широкого кола інтересів, бажань, запитів, креативних устремлінь учнях.
д) Пізнавальні ігри - поїздки. У пропонованій забаві студенти мають всі шанси здійснювати «поїздки» на континенти, у різні географічні пояси, кліматичні зони і так далі. При справі мають всі шанси повідомлятися і свіжі для учнях відомості і перевірятися тісніше наявні пізнання. Гра - поїздка звичайно ведеться в наслідку дослідження теми або ж кількох тем розділу маючи мету розкриття значення пізнань студентів. За будь-яку «станцію» виставляються позначки.
Активізація пізнавальної роботи засобом дидактичної гри виповнюється через виборчу тенденцію персони дитини?? а речі і дійства навколишні реальність. Дана тенденцію характеризується постійним прагненням до пізнання, до свіжих, найбільш повним і ґрунтовним знанням, тобто постає пізнавальни...