ійської (або будь-якого іншого) мови теоретично не виправдана і практично не спостерігається, оскільки явно безглуздо змушувати американського негра говорити мовою уродженця Пермі або Одеси.
Багато територіальні діалекти, і кокні яскравий приклад цього, тісно пов'язані з соціальною характеристикою їх носіїв, і в цих випадках їх використання в оригіналі вказує на приналежність даного персонажа до певної соціальної групи. Інакше кажучи, вони виконують функцію соціального діалекту, який характеризує мова членів якоїсь соціальної чи професійної групи людей. Саме цей феномен має місце для класичного кокні.
Лінгвістичні особливості соціального діалекту мають більш загальний, нелокальний характер, оскільки аналогічні соціальні групи, а тим більше аналогічні професії, часто виявляються у багатьох народів. Тому передача додаткової інформації, яку містять елементи соціального діалекту в оригіналі, виявляється в перекладі можливою. Як правило, перекладач має можливість використовувати при передачі мови англійської матроса специфічні слова і вирази, поширені серед російських матросів, або скористатися російським злодійським жаргоном для відтворення деяких особливостей мови англійської злочинного світу.
Вирішення цього завдання полегшується тією обставиною, що соціальний діалект відрізняється від загальнонародної мови лише окремими мовними особливостями, свого роду покажчиками (markers). Присутність у тексті хоча б невеликого числа таких покажчиків забезпечує відтворення даного виду інформації у перекладі:
He do look quiet, don t e? D e know oo 'e is, Sir?- Вид-то у нього спокійний, правда? Часом не знаєте, сер, хто він такий?
Роль сукупності граматичних (don t замість doesn t) і фонетичних ( е замість he, oo замість who) ознак, що вказують на приналежність мовця до простолюду, виконується в перекладі одним просторічним оборотом:Часом не знаєте?
Особливі проблеми розуміння діалекту або підмови пов'язані з передачею в перекладі імітації мови іноземця, що міститься в оригіналі. Поява таких форм в оригіналі може бути мимовільним або навмисним. У першому випадку людина, недостатньо володіючи знаннями, використовує спотворені форми, крім свого бажання. Подібні помилки ускладнюють сприйняття мови і виявляють його приналежність до іншого мовного колективу. Мовний колектив - термін лінгвістики, який ми використовуємо стосовно до соціальної групи кокні і його безпосереднім носіям.
При сприйнятті подібної мови слухає співвідносить сприйняте з правильними формами мови, здогадуючись, яку фо?? му мав на увазі що говорить, і здійснюючи таким чином переклад з діалекту на правильну мову. Для розуміння можна використовувати або існуючі у вихідному, традиційній мові способи зображення мови іноземця, або винаходити нові способи перекладу і здогадуватися про значення.
У багатьох мовах є стандартні, загальноприйняті способи зображення неправильної мови людини, що належить до певної національності і мовця не цілком правильно на нерідній для нього мовою. Ці способи різні для різних видів мовлення, так що зображення англійської або російської мови німця не схоже на передачу мови китайця.
Прийоми передачі мови, а мови, насиченою діалектами особливо, багато в чому умовні, хоча вони можуть відображати і реально існуючі відмінності між мовами. Наприклад, помилки у виборі форми дієслова характерні для всіх іноземців, що говорять по-російськи, а заміна синтетичної форми майбутнього виду на аналітичну («Я буду йти» замість «Я піду») властива для німця, але не для француза.
Застосування діалектних форм нерідко супроводжується використанням елементів розмовного стилю, відмовою від використання більш складних граматичних форм (придаткових пропозицій, причетних і дієприкметникових оборотів і ін.). При цьому слід враховувати, що деякі стандартні способи зображення неправильної мови можуть сприйматися не тільки як мова іноземця, але і як мова людини малоосвіченого. Відбір і використання всіх елементів мовлення в перекладі повинні відповідати прагматичної характеристиці переданих елементів оригіналу.
Говорячи про діалектах, про російських і англійських його варіацій, про загальний і особливому, зазначимо таке. Кожному, не тільки вченому, але й звичайному освіченій людині не раз доводилося відзначати, як змінюється в залежності від території вимова, лексика і навіть граматика будь-якої мови, навіть якщо сам мова вважається на всій великій землі одним єдиним. Чому це відбувається, і які історичні передумови сприяли цьому - питання складний і неоднозначний. На нього не одне сторіччя намагаються відповісти філологи та лінгвісти. У даному випадку ми маємо справу з діалектами, говорами і прислівниками.
Найбільшим підрозділо...
