же низька і близька до 1. Чим оптимальніше мотиваційний комплекс (Баланс мотивів), тим більше активність студентів мотивована самим змістом професійного навчання, прагненням досягти в ній певних позитивних результатів [58].
Аналіз отриманих результатів показав, що студенти більшою мірою задоволені обраною професією. Вибираючи між якнайкращим, оптимальним і найгіршим типами співвідношень, більшість студентів вибрали оптимальний комплекс, представлений поєднаннями:
ВМ> ВПМ> ВМО (39,1% опитаних) та ВМ = ВПМ> ВОМ (8,7% опитаних) (див. табл. 1. Дод. 4). Це свідчить про те, що студенти, з даними мотиваційними комплексами, залучаються до цю діяльність заради неї самої, а не для досягнення яких зовнішніх нагород. Така діяльність є самоціллю, а не засобом для досягнення якоїсь іншої мети ". Тобто це ті студенти, яких приваблює, перш за все, інтерес до самого процесу навчання, вони схильні вибирати складніші завдання, що позитивно відбивається на розвитку їх пізнавальних процесів [56].
Студенти, у яких мотиваційний комплекс характеризується переважанням зовнішньої мотивації, склали 43,54% опитаних з них (30,5% із зовнішньою позитивною мотивацією і 13,04% із зовнішньою негативною мотивацією). p> Найгірші мотиваційні комплекси представлені наступним співвідношенням: ВМО> ВПМ> ВМ; ВМО> ВПМ = ВМ; ВМО> ВМ> ВПМ і ВОМ = ВПМ = ВМ. Дані комплекси мають 6,52%; 4,34%; 2,17% і 2,17% студентів відповідно. Це в сукупності становить 15,2% від загального числа опитаних студентів (див. табл. 1 дод. 4). Це може свідчити про байдуже, а ймовірно, і негативне ставлення до процесу навчання в цілому. Для таких студентів цінністю є не отримання професійних знань і умінь, а кінцевий підсумок їх навчання у ВУЗі, тобто отримання диплома. Або, можна припустити, що якраз це кількість студентів надійшли до ВУЗу не за своїм бажанням, а наприклад, тому що, на цьому наполягли батьки. Тут допустима наявність і інших, нам невідомих причин.
Навчають із зовнішньою мотивацією, як правило, не отримують задоволення від подолання труднощів при вирішенні навчальних завдань. Тому вони вибирають простіші завдання і виконують тільки те, що необхідно для отримання підкріплення (Оцінки). Відсутність внутрішнього стимулу сприяє зростанню напруженості, зменшенню спонтанності, що надає переважна дію на креативність навчають, у той час як наявність внутрішніх спонук сприяє прояву безпосередності, оригінальності, зростанню креативності і творчості. Зовнішня мотивація - це використання методу "батога і пряника" (Заохочення, стимулювання, критика, покарання) або формули біхевіоризму (Б. Ськінер, К. Халл і ін) S - R (стимул - реакція), введення змагальних почав і т. д. Основними елементами при даному типі мотивації є зовнішні стимули - важелі впливу або носії "роздратувань", які викликають дію певних мотивів [56].
Характеризуючи групу в цілому, можна сказати, що переважаючим типом мотивації професійного навчання є внутрішня - 45,6% (хоча це не складає і половини опитаних студентів). На другому місці студенти із зовнішньою позитивною мотивацією - 30,5%. Даний тип мотивації В«гіршеВ» внутрішнього типу мотивації тим, що при ньому студентів приваблює не сама діяльність, а те, як вона буде оцінена оточуючими (позитивна оцінка, заохочення, похвала і т.д.). І на третьому місці - студенти із зовнішньою негативною мотивацією - 13,04%. Вчення студентів з таким типом мотивації характеризується наступними ознаками: вчення заради навчання, без задоволення від діяльності або без інтересу до викладається; вчення через острах невдач; вчення по примусу або під тиском та ін [56].
Як видно з таблиці 3 (див. дод. 4), мотиваційний комплекс групи виглядає як: ВМ> ВПМ> ВОМ. Але показники даних типів мотивації відрізняються один від одного незначно.
За результатами дослідження мотивації навчання студентів (методика визначення мотивації навчання студентів В»(Каташев В.Г.)) можна сказати про те, що для більшості студентів (52,2%) характерний середній рівень мотивації навчання у ВНЗ (див. табл. 2. Дод. 5). Студенти з нормальним і високим рівнем мотивації навчання складають за 19,55% від загального числа опитуваних. p> На основі аналізу отриманих результатів ми виділили наступні дві групи студентів першого курсу: з високим і низьким рівнем навчальної мотивації. p> 1 група студентів - з високим рівнем навчальної мотивації (19,55%).
Це проявляється в наступних характеристиках: спрямованість на учбово-професійну діяльність, на розвиток самоосвіти і самопізнання. Вони, як правило, ретельно планують своє життя, ставлячи конкретні цілі. Висока потреба в збереженні власної індивідуальності, прагненні до незалежності від інших і бажанні зберегти неповторність, своєрідність власної особи, своїх поглядів і переконань, свого стилю життя, прагнучи якомога менше піддаватися впливу масових тенденцій. Поява життєвих планів, загострена здатність до вчувствованию в стан інших, здатності переживати...