встановлення перекладацької еквівалентності, тобто подальше використання однієї одиниці для заміни нею іншої. Якщо одиниця ПЯ регулярно буде замінювати одиницю ІЄ, таке співвідношення буде називатися перекладацьким відповідністю. Регулярні відповідності також класифікуються:
- за характером ставлення до перекладної одиниці ІЄ на одиничні або постійні відповідності та множинні або варіантні відповідності;
- за належністю вихідної одиниці, і її відповідності до певного рівня на лексичні, граматичні та фразеологічні відповідності.
- в окремих випадках описуються міжрівневого відповідності, до яких відносяться морфемний і фонетичний рівень.
Слід мати на увазі, що для переведення істотною є еквівалентність значень не окремих слів і навіть не ізольованих пропозицій, але всього перекладного тексту (мовного твору) в цілому по відношенню до всього тексту перекладу. Конкретний розподіл елементарних одиниць сенсу ("сем" або "семантичних компонентів") за окремими словами, словосполученнями і пропозиціям даного тексту визначається численними і складними факторами і, як правило, не збігається в тексті на ІЄ і тексті на ПЯ; але це знову -таки відноситься вже не до плану змісту, а до плану вираження і жодною мірою не є порушенням принципу семантичної еквівалентності текстів оригіналу і перекладу.
Російський лінгвіст і перекладач Я.І. Рецкер, який виклав основи теорії перекладацької діяльності в одній зі своїх статей вказав, що вибір перекладачем того чи іншого варіанту перекладу аж ніяк не свавілля, а закономірний і визначається співвідношенням двох мов, які беруть участь у перекладацькому процесі. Як правило, способи здійснення переказу вже встановилися споконвіку і є різними для різних мов. Основними причинами цього є різне стилістичне ставлення, відмінність в різноманітності лексичних одиниць і різна структура побудови тексту в різних мовах. Враховуючи всі особливості мовної приналежності, Рецкер запропонував поділ закономірних відповідників на три типи: аналоги, еквіваленти та адекватні заміни. Дані типи відповідностей залежать не тільки від мови, але і від типу перекладу, наприклад при перекладі науково-технічного тексту, вирішальне значення мають еквівалентні терміни, в художньому перекладі - метод адекватних замін, а при перекладі суспільно-політичного тексту центральне місце відведено аналогам, то є замінам термінів на можливі синоніми.
Поняття В«відповідністьВ» міцно увійшло в дослідницьку практику. Особливо важливим було твердження методу зіставлення перекладів з їх оригіналами для виявлення мовних закономірностей перекладацького процесу. p align="justify"> Переклад уважається вдалим в тому випадку, якщо він відповідає наступним критеріям:
- достовірність...
