традиційної освіти. У процесі навчання учні найчастіше зубрять, а про творчий осмисленні поставлених перед ними завдань і мови не ведеться. Автор додає, що з часом творчі здібності «атрофуються», так як вправляються все рідше і рідше. [1] П.І. Підкасистий пише, що психологи вважають, що розумова діяльність школярів при вирішенні проблемних, творчих завдань багато в чому аналогічна розумової діяльності творчих і наукових працівників. Завдання такого типу - одне з найбільш ефективних засобів формування творчої особистості. [17]
Необхідність і доцільність навчання учнів з урахуванням їх індивідуальних особистісних характеристик в даний час стає невід'ємною рисою ефективного процесу навчання. Це означає, що в центрі системи повинен бути поставлений учень, його мотиви, потреби, інтереси, здібності. Сучасні тенденції розвитку освіти, у тому числі пов'язані з розширенням мережі приватних шкіл обумовлюють становлення як самостійного виду диференційованого та індивідуального навчання. Індивідуальне навчання учнів передбачає їх безпосереднього контакту з іншими учнями. За своєю сутністю воно є не що інше, як самостійне виконання однакових для всього класу або групи завдань. [21] А диференційоване навчання це процес при якому враховуються індивідуальні відмінності учнів. Особистісно - орієнтоване навчання є навчанням диференційованим. У педагогічній літературі розрізняють поняття «внутрішньої» і «зовнішньої» диференціацій. Під внутрішньою диференціацією розуміється така організація навчального процесу, при якій індивідуальні особливості учнів враховуються в умовах організації навчальної діяльності на уроці у своєму класі. У цьому випадку поняття диференціації навчання дуже схоже з поняттям індивідуалізації навчання. При зовнішній диференціації учні різного рівня навченості спеціально об'єднуються в навчальні групи. [7] Таким чином, при внутрішній диференціації, тобто на уроці, особистісно-орієнтоване навчання досягається головним чином за рахунок педагогічних технологій, наприклад, навчання у співпраці та методу проектів, за рахунок різноманітності прийомів, які передбачають ці технології. При зовнішній диференціації учні за деякими індивідуальними ознаками об'єднуються в навчальні групи, відмінні один від одного. [27]
Важливою умовою є відбір і реалізація методів і прийомів, що сприяють розвитку творчості. Саме в шкільні роки настає критичний період дитячої креативності. Отже, саме в шкільний період як ніколи потрібна допомога педагога, щоб подолати цю кризу, знайти можливість для самореалізації, для вираження свого «Я». Подоланню цього кризового стану можуть послужити окремі педагогічні прийоми, які вчитель здійснює в ході звичайних уроків, у тому числі й іноземної мови. Поставивши перед учителем педагогічне завдання, створити умови для можливо повного прояву творчих здібностей учнів, ми повинні запропонувати педагогу таку програму дій, яка включала б активізацію всіх компонентів творчості. [8]
Одним з основних прінціпов навчання є принцип від простого до складного. Цей принцип полягає в поступовому розвитку творчих здібностей.
У процесі організації навчання розвитку творчих здібностей велике значення надається общедідактіческім принципам: науковості, систематичності, послідовності, доступності, наочності, активності, міцності, індивідуального підходу. Всі заняття з розвитку творчих здібностей проводяться у формі ігор...