Теми рефератів
> Реферати > Курсові роботи > Звіти з практики > Курсові проекти > Питання та відповіді > Ессе > Доклади > Учбові матеріали > Контрольні роботи > Методички > Лекції > Твори > Підручники > Статті Контакти
Реферати, твори, дипломи, практика » Статьи » Самооцінка як фактор тривожності у дітей молодшого шкільного віку з ЗПР

Реферат Самооцінка як фактор тривожності у дітей молодшого шкільного віку з ЗПР





[4;].

Методика №1 Проба Де Греф (Де Греф) [4;].

Дана експериментальна процедура, запропонована французьким пси?? іатром Де Греф є простим прийомом дослідження самооцінки у дітей. Ця проба відноситься до прямих методів визначення самооцінки. [2] Насправді ця методика являє собою 3-х бальну шкалу, адаптовану для дітей.

Мета дослідження: визначити характер самооцінки дитини.

Матеріал й устаткування: аркуш паперу, з намальованими вгорі, трьома однаковими колами: коло, що позначає самої дитини - з зеленим хрестиком, вихователя - з червоним, друга - з блакитним; олівець.

Процедура проведення методики

Перед проведенням методики з дітьми проведено заняття на тему «Чим відрізняється поведінка поганих і хороших дітей, якими якостями вони володіють». Заняття проводили вихователь і психолог в рамках навчального процесу.

Методика проводиться відразу з усіма дітьми. Дітям роздають листочки і олівці. У процесі пред'явлення інструкції необхідно переконається, що всі діти правильно зрозуміли, який гурток, кого позначає.

Інструкція.

«Перед вами три гуртки: гурток із зеленим хрестиком позначає тебе. Знайшли такий гурток? (Перевірити чи все правильно показують) Гурток з червоним хрестиком позначає вашого вихователя. Знайшли? Покажіть. (Перевірити чи все правильно показують) Гурток з блакитним хрестиком позначає вашого друга. Покажіть цей гурток. (Перевірити чи все правильно показують) Від кожного гуртка треба опустити вниз лінію. Від того, хто з вас трьох самий хороший треба опустити найдовшу лінію, від того, хто найгірший, - найкоротшу; від того, хто не хороший, але і не поганий, - середню ».

Після виконання цього завдання з кожною дитиною розмовляють індивідуально і просять пояснити своє рішення. Бесіда з однією дитиною займає 4-5 хвилин.

Методика № 2 «Драбинка» (В.Г. Щур) [4;].

Дана методика розроблена В.Г. Щур та призначена для виявлення системи уявлень дитини про те, як він оцінює себе сам, як, на його думку, її оцінюють інші люди і як співвідносяться ці уявлення між собою. [9]

Мета дослідження: визначити особливості самооцінки дитини, як загального ставлення до себе.

Матеріал й устаткування: намальована драбинка з семи сходинок, фігурка чоловічка з картону, протокол, ручка.

Процедура проведення методики

Методика проводиться індивідуально. Процедура дослідження являє собою бесіду з дитиною з використанням певної шкали оцінок, на якій він сам поміщає себе [2] і казкового героя.

Казковий герой є допоміжною ланкою, можливістю переконатися, що дитина розуміє інструкцію, що від нього хочуть, а також може пояснити, що таке добре і що таке погано. Але ці дані можна використовувати і для окремого дослідження про те, хто зараз є для дітей зразком позитивного або негативного поведінки.

Дитині показують малюнок сходи, що складається з семи сходинок. Посередині потрібно розташувати фігурку дитини? хлопчика чи дівчинки, (в залежності від статі тестованого дитини) яку можна рухати по драбинці. [2]

Інструкція

Дорослий пояснює значення намальованих сходинок: «Подивися на цю драбинку. Бачиш, тут стоїть хлопчик (або дівчинка). На сходинку вище (показують) ставлять хороших дітей, чим вище,? тим краще діти, а на самій верхній сходинці самі хороші хлопці. На сходинку нижче ставлять не дуже хороших дітей (показують), ще нижче? ще гірше, а на самій нижній сходинці? найгірші хлопці [2]. На яку сходинку ти себе поставиш? Чому? А кого з казкових героїв або героїв з мультиків ти поставиш на саму верхню сходинку? Чому? Кого на саму нижню? Чому? »

Важливо простежити, чи правильно зрозумів дитина пояснення дорослого. У разі необхідності слід повторити його. [2] У міру відповідей дитини психолог фіксує названі позиції в протоколі. Бесіда з однією дитиною займає 7-10 хвилин. [9]

Після завершення констатуючого етапу експерименту і обробки отриманих даних провели порівняльний аналіз отриманих результатів


2.3. Порівняльний аналіз результатів дослідження


Мета порівняльного аналізу: порівняти рівень тривожності у дітей молодшого шкільного віку з ЗПР з рівнем вираженості їх самооцінки


Результати констатуючого експерименту:

ІспитуемиеМетодікі на виявлення тревожностіМетодікі на виявлення самооцінки «Вибери потрібне обличчя» Анкета з виявлення тривожного ребенкаПроба Де Греф «Драбинка» індекс тревожностіуровень тревожностісумма балловуро...


Назад | сторінка 14 з 20 | Наступна сторінка





Схожі реферати:

  • Реферат на тему: Виявлення взаємозв'язку працездатності та самооцінки у дітей молодшого ...
  • Реферат на тему: Рівень самооцінки у дітей молодшого шкільного віку
  • Реферат на тему: Особливості розвитку самооцінки в заїкуватих дітей молодшого шкільного віку ...
  • Реферат на тему: Дослідження динаміки рівня тривожності у дітей молодшого шкільного віку
  • Реферат на тему: Взаємозв'язок тривожності і самооцінки у дітей дошкільного віку