осолова І.Ю. 2 005: 58].
Іншу точку зору висловлює Т.В. Ларіна. Вона встановила основні відмінності компліменту в комунікативній поведінці представників англійської та російської культур. На противагу думкам Р.В. Серебрякової, І.Л. Стерину, Т.В. Ларіна вважає, що росіяни компліменти в більшості своїй позбавлені емоційно-експресивного тональності і сприймаються слухаючими з недовірою, часто приймають їх за улесливі висловлювання. Домінантною рисою англійської компліменту є гіперболізованна оцінка. Ще одне важливе спостереження Т.В. Ларіної полягає у встановленні предмета оцінки компліментів в зіставлюваних культурах. Так, для англійців характерна оцінка особистісних якостей комуніканта, для росіян - оцінка дій [Цит. по Мосолова І.Ю. 2 005: 59].
На думку А.В. Бобенка, спроби порівняльного вивчення компліменту в різних культурах показують, що найчастіше те, що є компліментом в одному соціумі, не є таким, в іншому. Наприклад, у більшості англомовних спільнот висловлювання (1), (2), (3) будуть сприйматися як компліменти, а висловлювання (4), (5) - ні:
I like your hat.
You have the greatest eyes I've ever seen.
You really surprised us with the beautiful song last night.
You must have been exhausted from all that shopping.
That tie you ve got on is pure silk, isn t it?
В Індонезії та Японії еквіваленти прикладам (4) і (5) вважаються компліментами. Якби один із них був адресований іноземцю, то в кращому випадку відсутня б відповідна реакція на комплімент, а в гіршому - вона могла б бути неадекватною з поглядунорм мовного взаємодії, прийнятих в даному соціумі. В обох випадках автор компліменту був би ображений, а адресат прийшов би в замішання [Бобенка А.В. 1997: 78-79].
А.В. Бобенка вважає, що однією з найбільш вражаючих характеристик компліментів в американському варіанті англійської мови є тематична віднесеність більшості з них до категорії «Зовнішність» (особливо до одягу і зачісці), причому в ролі мовця і адресата тут найчастіше виступає жінка. Як зазначає Дж. Мейнс, в американському суспільстві прийнято вважати, що саме жінки більшою мірою стурбовані зовнішністю, як своєї, так і інших людей, і що жінкам будь-якого віку слід намагатися виглядати привабливо. Коментарі, подібні приводиться нижче прикладами, постійно зустрічаються в спілкуванні жінок, будь вони друзями, колегами по роботі, випадковими знайомими або абсолютно незнайомими людьми.
1) What pretty hair you have, said Julia.
(Maugham S. Theatre p. 137)
2) How sweet you are looking! Where do you get your gowns? Raquo;
(Oscar Wilde Lady, Windermere's Fan p.30)
А.В. Бобенка підкреслює, що в американському суспільстві комплімент робиться зазвичай з приводу тих аспектів зовнішності, які є результатом певних зусиль з боку адресата, а не просто його природної привабливості. Американці не схильні робити компліменти щодо даної від природи краси: поширеними є компліменти з приводу зачіски, а не наявності красивого волосся [Бобенка А.В. 1997: 80].
Також дослідник зазначає, що деякі культурні цінності виражаються в компліментах і заохочуються з їх допомогою побічно.
Так, однією з важливих цінностей вважається новизна [Бобенка А.В. 1997: 80]. Наприклад: Ah, I see you are examining Mrs. Arbuthnof s/^ re/^ room. Isn4 it nice? Raquo;
Most women in London, nowadays, seem to furnish their rooms with nothing but orchids, foreigners, and French novels. But here we have the room of a sweet saint. Fresh natural flowers, books that do not shock one, pictures that one can look at without blushing. Raquo;
(Oscar Wilde A Woman of No Importance p. 152-153)
Перейдемо до розгляду питання про взаємозв'язок компліменту і похвали в англійській комунікативної культурі.
Так, Л.Е. Безменова виділяє ознаки похвали і компліменту: 1.похвала відноситься до дії, а комплімент до окремому якості людини, що належить йому предметів; 2.похвала є більш щирою, ніж комплімент;
. комплімент - іллокутивно-незалежне висловлювання, а похвала найчастіше є реактивної реплікою [Безменова Л.Е. 2001: 5-6].
Поряд з багатьма лінгвістами Р.В. Серебрякова спостерігає взаємозв'язок компліменту з похвалою, вважаючи, що в деяких випадках похвала може повністю відповідати компліменту.
В англійській спілкуванні мовні акти компліменту і похвали вживаються частіше, ніж у російській. У російській спілкуванні набагато частіше відзначається відсутність реакції на комплімент і похвалу [Серебрякова Р.В.2001: 5].
