ють роботу поза чергування, допомагають іншим), результат роботи, оцінка та взаимооценка. Підраховують кількість дітей, які керуються в процесі чергування з самообслуговування однотипними мотивами, виконання вимоги дорослого, похвала дорослого, «щоб у групі було добре».
Дані оформляють в таблицю і зіставляють.
Аналізуючи ставлення до чергування, визначають, до якої групи належить дитина:
Група А - діти чергують недбало, охоче передають свої обов'язки іншим, відмовляються від чергування, забувають про нього, не доводять справу до кінця, вважають, що порядок - справа помічника, вихователя інших дітей.
Група Б - відношення до чергування нестійкий, якість роботи залежить від настрою.
Група В - виконують свої обов'язки добре, активно, не забувають про них, але не допомагають іншим, прагнуть обов'язково отримати схвалення дорослих.
Група Г - діти охоче, добре чергують, самі пам'ятають про свої обов'язки. Якщо вони не чергують в даний момент, то все одно звертають увагу на непорядок у групі і усувають його, просять призначити їх черговими.
Група Д - діти постійно прагнуть брати участь у колективній діяльності, добре працюють, допомагають товаришам у різних видах діяльності.
Підраховують кількість дітей в кожній групі.
Визначають, наскільки сформовано працьовитість у дитини.
Розуміє значення праці, але не доводить його до кінця, йому
необхідний систематичний зовнішній контроль (група А). Трудиться без контролю, але тільки під час чергування. Робить
тільки те, що входить в його обов'язки (група Б). Трудиться поза чергування, допомагає іншим. З'являється
внутрішнє спонукання до трудової діяльності (група В). Виконує не тільки те, що робив раніше, але і те, що в даний момент важливо, без нагадування, підкріплення (група Г).
Переносить сформоване якість в інші види діяльності: доводить справу до кінця, допомагає іншим, прибирає за собою, товаришами, цікавиться тим, чи добре виконано справу, прагне домагатися в роботі високого результату (група Д).
. 2 Програма для педагогів з екологічного виховання дітей старшого дошкільного віку «Берізка»
«Любити природу - означає любити Батьківщину»
(М. Пришвін)
Введення
Сучасне суспільний розвиток Росії гостро поставило завдання духовного відродження нації. У російській педагогіці виховання завжди пов'язувалося з розвитком духовно-моральної сфери і ставило перед собою основну мету - виховати дитину мислячим, доброчесним, милосердним, совісним, який вірить у можливість вдосконалення світу і людей.
Тому в Концепції модернізації російської освіти на період до 2012 року виховання розглядається як моральний пріоритет в освіті; найважливішим завданням виховання заявлено формування у дітей цивільної відповідальності, правової свідомості та духовності.
Бути справжньою Людиною, патріотом своєї Вітчизни немислиме без любові до рідної природи. Великий російський педагог К.Д. Ушинський приділяв велику увагу виховного впливу природи на душі дітей. У справі виховання дошкільників педагог відводив провідне місце саме природі - «одному з могутніх агентів у вихованні людини». Звернення до отеческому спадщини виховує в дітях повагу, гордість за землю, на якій вони живуть.
Любов до природи - велике почуття. Воно допомагає людині стати добрішими, справедливіше, великодушнее, чесніше, відповідальніше. Любити природу може лише та людина, хто знає і розуміє її, хто глибоко відчуває і вміє захоплюватися нею. Великий педагог В.А. Сухомлинський говорив: «До того, хто був глухий до природи з дитинства, хто в дитячі роки не підібрав випав із гнізда пташеня, не відкрив для себе краси першої весняної трави, до того потім насилу достукається почуття прекрасного, почуття поезії, а може бути , і проста людяність ».
Природа - це наш рідний край, земля, яка нас ростила і годує. Щоб дитина навчився розуміти природу, відчувати її красу, читати її мову, берегти її багатства, потрібно прищеплювати йому ці якості з дитинства. Добрі почуття сягають своїм корінням у дитинство, а «людяність, доброта, ласка, доброзичливість народжуються в праці, турботах, хвилюваннях про красу навколишнього світу». У сфері дошкільної освіти на сьогоднішній день особливого значення набуває не тільки зміцнення фізичного здоров'я дітей та інтелектуальний розвиток, а й виховання моральних основ особистості, виховання звички до здорового способу життя, виховання маленького громадянина. І виховання у дошкільнят цих якостей можливо через виховання любові до природи, виховання вміння бачи...