, пов'язані з предметами або картинками, складаються з 1-2 елементів, безпосередньо випливають із діяльності дітей, частіше загальні для всіх малят. Додаткові правила зазвичай відсутні. Функцію розподілу ролей, визначення черговості виконує дорослий. Елемент змагання може бути використаний лише з дітьми 4-7 років. Це обумовлено тим, що діти молодшого дошкільного віку не розуміють, що означає виграти, не вміють себе оцінювати, їхні дії частіше спрямовані на результат. Молодші дошкільники воліють діяти спільно, їм важко утриматися від підказу, що обумовлено вадами розвитку довільності поведінки, подражательностью. Крім того, ми враховували той факт, що в ранньому і молодшому дошкільному віці ігрові дії повинні бути предметними, конкретні.
У 3-4 роки малюків більше приваблюють дію і матеріал. Результат не ґрунтується як значимий, якщо не представлений наочно, наприклад, у вигляді зібраної матрьошки. Він досягається насамперед індивідуально, так як діти не вміють узгоджувати дії. А поведінка їх ситуативно. Більш загальний результат - формування логічного мислення - досягається лише при систематичному використанні дидактичних ігор. Зазвичай діти не усвідомлюють цього загального результату, досягнення якого передбачає дорослий. Молодшими дошкільнятами усвідомлюється ігровий результат, а старшими ігровий і частково дидактичний. Мета, поставлена ??нами в процесі дослідження ставилася до серії ігор складалася у розвитку логічного мислення, тому передбачалося, що до кінця її діти повинні вміти визначати склад, структуру і організацію елементів і частин цілого і орієнтуватися на істотні ознаки об'єктів і явищ; визначати взаємозв'язок предмета і об'єктів, бачити їх зміну в часі; підкорятися законам логіки, виявляти на цій основі закономірності і тенденції розвитку, будувати гіпотези і виводити наслідки з даних посилок; виробляти логічні операції, усвідомлено їх аргументуючи, тобто усвідомлювати процес і сутність логічного мислення.
2.3 Методики діагностики формування логічного мислення у дітей молодшого дошкільного віку
З трьох видів мислення: словесно-логічного, образно-логічного і наочно-дієвого - у дітей дошкільного віку досить розвинені і переважають два останніх види. Що ж стосується першого - словесно-логічного, то цей вид мислення в дошкільному дитинстві ще тільки починає розвиватися. Тому, діагностуючи інтелект дітей дошкільного віку, в першу чергу необхідно звертати увагу на образно-логічне і наочно-дієве мислення.
Головним принципом, якого дотримуються розробники діагностичних методик, є принцип природності поведінці дитини, що передбачає мінімальне втручання експериментатора у звичні повсякденні форми поведінки дітей, часто для реалізації цього принципу використовуються різноманітні способи спонукання дитини до гри, в процесі якій виявляються різні вікові особливості розвитку дітей. Оскільки дошкільнята вже опановують промовою, реагують на особистість експериментатора, то стає можливим здійснення спілкування з дитиною і в ході його проведення діагностики логічного розвитку. Однак мова дошкільника ще перебуває в стадії становлення, і іноді це обмежує можливості застосування вербальних тестів, тому дослідники віддають перевагу невербальним методиками. При проведенні та оцінці результатів діагностики розвитку дошкільника слід враховувати особливості особистісного розвитку в цьому віці. Відсутність мотивації, інтересу до завдань може звести всі зусилля експериментатора нанівець, оскільки дитина не прийме їх. На цю особливість дошкільнят вказував, наприклад, А.В. Запорожець, який писав: ... навіть коли дитина приймає пізнавальну задачу і намагається її вирішити, ті практичні або ігрові моменти, які спонукають його діяти певним чином, трансформують задачу і надають своєрідний характер спрямованості мислення дитини. Цей момент необхідно враховувати, щоб правильно оцінити можливості дитячого інтелекту (10, с. 204). І далі: ... відмінності у вирішенні східних інтелектуальних завдань молодших і старших дошкільників визначаються не тільки рівнем розвитку інтелектуальних операцій, але і своєрідністю мотивації. Якщо молодші діти побуждаются до вирішення практичної задачі бажанням дістати картинку, іграшку і т.д., то у старших вирішальне значення набувають мотиви змагання, бажання показати кмітливість експериментатору і т.д. (10, с. 214-215). Ці особливості слід враховувати як при проведенні тестів, так і при інтерпретації отриманих результатів.
Слід враховувати і час, який знадобиться дня проведення випробувань. Для дошкільнят рекомендується відрізок часу на тестування в межах години, враховуючи і налагодження контакту з дитиною (Й. Шванцара [55]).
При проведенні обстежень дошкільнят встановленню контактів між випробуваним і експериментатором перетворюється в спеціальну задачу, від успішного вирішення якої залежа...