Теми рефератів
> Реферати > Курсові роботи > Звіти з практики > Курсові проекти > Питання та відповіді > Ессе > Доклади > Учбові матеріали > Контрольні роботи > Методички > Лекції > Твори > Підручники > Статті Контакти
Реферати, твори, дипломи, практика » Курсовые проекты » Формування навичок конструктивно-ігрової діяльності у дітей з порушенням інтелекту (за допомогою ЛЕГО технологій)

Реферат Формування навичок конструктивно-ігрової діяльності у дітей з порушенням інтелекту (за допомогою ЛЕГО технологій)





візком або платформою, що більш точно. Педагогу слід звернути увагу на ці помилки і виправити дітей.

Дуже важливо не тільки розібратися у всіляких варіантах скріплень однакових деталей, але і розглянути варіанти скріплень цеглинок з формочками, формочок з формочками. Важливо в цей момент активізувати фантазію дітей, ставлячи питання »« Подумай на що схоже? А ще на що? »

Наприклад, якщо прикріпити зверху на овал з очками деталь «чобіток», то скріплення цих елементів буде нагадувати головку з капелюшком. А якщо «чобіток» прикріпити під овалом, то можна побачити головку каченяти з витягнутим дзьобом. А якщо розгорнути чобіток, то вийде головка з елементом шийки і плеча і т.д.

Крім того, необхідно:

навчити дітей сприймати словесну інструкцію і виконувати її, використовуючи деталі конструктора, виконувати дії по показу, по пам'яті, по словесній інструкції, будувати за зразком (картинці, по картинці будівлі з ЛЕГО-елементів);

сформувати у дітей поняття про міцною, стійкою і нестійкою будівлях; про широку споруді, довгою споруді;

графічні завдання, представлені на заняттях, спрямовані, з одного боку, на найбільш доскональне знайомство дітей з формою і кольором деталей, з іншого боку, подібні вправи певним чином впливають на розвиток зорово-просторових відносин у дітей. У роботах вітчизняних педагогів доведено тісний взаємозв'язок конструктивної діяльності з образотворчою активністю, тому раннє включення в заняття з дітьми подібних графічних вправ сприяє кращому розвитку фантазії, творчості, розумових процесів, а також активізує роботу дрібної мускулатури руки. При проведенні цих занять доцільно використовувати товсті фломастери, так як вони залишають хороший слід на аркуші паперу і дозволяють створити яскравий малюнок. Помічено, що при використанні олівців у дітей, особливо з відхиленнями у розвитку, через специфічних труднощів, швидко втрачається інтерес до подібних завдань, а також досить часто вони обирають темні кольори (чорний, коричневий). Використання яскравих фломастерів дозволяє дітям швидко створити яскравий барвистий малюнок, це позитивним чином впливає на розвиток емоційної сфери.

Важливо і навчити дітей прибирати деталі конструктора в коробки, розставляти на місце стільці і взагалі наводити порядок. Якщо і це робити весело, радісно, ??то діти прибирають за собою із задоволенням. Адже конструктору теж треба відпочити! ЛЕГО, вічка закривай!

Баю-баю-баю-бай!

Наведене вище число занять - це те вироблене практикою їх кількість, без якого не слід переходити до подальшого етапу, хоча воно умовно і його завжди можна змінити, виходячи з рівня розвитку дітей.

ЛЕГО передбачає деяку свободу дитини в процесі конструктивно-ігрової діяльності з ним. У чому вона проявляється? У тому, що ні логопед (дефектолог, вихователь) показує дітям можливі варіанти скріплень, задає назви деталей ЛЕГО і т.д., а це робить сама дитина, виходячи зі свого життєвого досвіду, а педагог лише направляє його і створює атмосферу творення.


Висновок


Таким чином, однією з найважливіших теоретичних і практичних завдань корекційної педагогіки залишається вдосконалення процесу навчання дітей з обмеженими можливостями з метою забезпечення найбільш оптимальних умов активізації основних ліній розвитку, більш успішної підготовки дітей до навчання в школі та соціальної адаптації.

У Нині необхідність удосконалення організації корекційно-педагогічної допомоги дітям з вадами інтелекту очевидна, оскільки ця патологія надзвичайно поширена і має тенденцію до зростання.

«При всьому розмаїтті вроджених і набутих захворювань інтелектуальної сфери у більшості дітей спостерігаються подібні проблеми. Провідним у клінічній картині є органічне ураження головного мозку, яка поєднується з порушеннями пізнавальних, психічних процесів, емоційно-вольової сфери, сенсорних функцій, порушеннями мови та інших аналізаторних систем: зору, слуху, глибокої чутливості »[9].

Корекційно-розвиваюча робота з дітьми будується на основі інтеграції освіти, особистісно-орієнтованого підходу, структури дефекту, компенсаторних можливостей кожної дитини.

Чим раніше відбувається включення проблемних дітей в систему корекційно-розвивального навчання, тим ефективніше вплив на дитину. Необхідність такої роботи випливає з особливостей дитячого мозку - його пластичності, універсальної здатності та компенсації порушених функцій.

«Облік складної структури дефекту, зони актуального і найближчого розвитку, статевих, вікових, психологічних, індивідуально-особистісних особливостей дітей, необхідність комплексного впливу на дитину з о...


Назад | сторінка 15 з 24 | Наступна сторінка





Схожі реферати:

  • Реферат на тему: Шляхи корекції та розвитку емоційно-вольової сфери дітей з порушенням інтел ...
  • Реферат на тему: Особливості розвитку моральної сфери дітей з порушеннями слуху
  • Реферат на тему: Особливості розвитку емоційно-вольової сфери у дітей молодшого шкільного ві ...
  • Реферат на тему: Навчання дітей з вираженими порушеннями інтелекту
  • Реферат на тему: Психолого-педагогічні умови розвитку розумових операцій у дітей 6-7 років з ...