мовлення, можна константувати системний характер цього процеса. ВІН Полягає в повній взаємозумовленності всех компонентів та їхніх параметрів. Зайве є доводіті, что будь-який Із назвами параметрів покладів від Іншого І що функціональність пронізує ВСІ компоненти процеса як діяльнісний засіб. Це Надзвичайно ВАЖЛИВО враховуваті при організації навчання, бо параметри процеса в комплексі є самє Тімі Умова, Які необхідні для засвоєння лексічної Сторони мовлення.
Ключове положення у процесі засвоєння лексічної Сторони мовленнєвої ДІЯЛЬНОСТІ займає проблема відбору мовного матеріалу [94]. Методика ПОЧИНАЄТЬСЯ там, де з являється відбір. Перш чем вірішуваті питання про ті, як вчитува, викладач зобов язаний мати повну ясність відносно того, чого вчитува [4; 8; 48].
Если в Основі навчання лежить комунікативний метод, то его окремі принципи могут служити надійнім орієнтіром для методиста, Який здійснює відбір навчального матеріалу. Так, принцип функціональності, за Є. І. Пассова, візначає необхідність: 1) відбору матеріалу з тихий сфер комунікації, до участі в якіх ми готуємо студентов, 2) відбору лексики не так на Основі глобальної частковості, а частковості для даної мовленнєвої Функції у даній сітуації, 3) відбору лексики, необхідної задля міфічніх тим типом Кіно , а для Обговорення проблем міжлюдського Спілкування и т.ін. [98, c. 37].
У методіці віпрацьовано а на практіці широко застосовується ряд підходів Щодо відбору мовного матеріалу для побудова курсу іноземної мови:
) інтуїтівно-емпірічній (у Основі лежить досвід методиста, его особистий статистичний мовленнєвий апарат;
) понятійно-тематичний (відбіраються вербальні еквіваленті найважлівішіх зрозуміти З ОБМЕЖЕНОЮ кола тем);
) дедуктивно-лексікографічній (методисти вібірають у словников Потрібні лексічні одініці, Керуючому принципом стілістічної необмеженості, сумісності ТОЩО);
) індуктівній (вихідний материал для відбору - тексти, а не словник) [69];
) статистичний (відбір найчастіше вживании лексічніх одиниць);
) анкетні (учні назівають найпотрібніші у вікорістанні лексічні одініці та фраза) [118];
) змішаний підхід.
Однак практика показує, что даже Використання про єктівніх підходів , як, Наприклад, статистичного, що не всегда дозволяє досягнутості Бажанов результатів.
недостатність багатьох систем відбору Полягає у тому, что слабо враховуються спожи реального мовлення мовою, что вівчається, бо для такого учета візначені Вище підході НЕ володіють відповіднімі механізмамі.
Дослідження псіхолінгвістікі и соціолінгвістікі мовного Спілкування, его структурованих та Категорій дозволяють підійті до проблеми відбору мовного матеріалу більш обгрунтовано [38].
Пропонуючі підхід, Який умовно можна назваті комунікативно-індуктівнім, мі віходімо Із таких становищем [117]:
. Мова як Основний засіб людського Спілкування існує у спілкуванні, живитися ним, розвівається, адаптуючісь до его потреб. Комунікатівні цілі є провіднімі при навчанні будь-якої мови. Отже, відбір лексико-граматичного матеріалу винен почінатіся з широкого Дослідження мовної комунікації. Відбору матеріалу на мовня Рівні має передуваті відбір на мовленнєвому Рівні, відбору ж текстів має передуваті робота на комунікатівному Рівні. p align="justify">. Слід розрізняті Чотири середовища, в якіх одночасно існує мовний знак (слово, структура) - мовне, мовленнєве, понятійно-Тематичне та комунікатівне. p align="justify">. Кожне з СЕРЕДОВИЩА сообщает мовня знаку певні характеристики, Наприклад: сістемність, багатозначність, сумісність, парадигматика; частотність, текстотворчий функція; інформаційна Цінність, комунікатівна важлівість; сітуатівність сфер, особа мовця и слухача та ін. p align="justify">. На шкірному з Вказаною рівнів винна буті Використана своя, притаманна природі даного середовища система правил та процедур селекції. p align="justify">. Групи Принципів, что діють на всех рівнях відбору, вітікають Із методично орієнтованої інтерпретації Постійно діючіх Навчальних факторів (программа, сітка годин, контингент учнів, етап навчання и т.ін). p align="justify"> Працюючий на комунікатівному Рівні, методист винен побудуваті адекватно, про ємну модель усної мовної комунікації; для цього ВІН вікорістовує в якості інструментів Такі ее категорії, як комунікатівна позиція та роль, сфера І тип Спілкування, комунікатівна Ситуація [122].
Основою методичного мо...
