льтур. Крім того, збереженню білінгвальне і формуванню бікультуральності може сприяти двомовне російсько-англійське утворення, яке поки практично відсутня в Росії. Тому одна з головних труднощів при формуванні раннього дитячого білінгвізму в моноетнічній сім'ї - це проблема засвоєння їм бікультуральності. p align="justify"> Культура багатолика і багатомовна, але, тим не менш, цільна і гармонійна, хоча В«якби процес комунікації обмежувався рамками мовних колективів, то, - за словами У.Вайнрайха, - щодо культур людство являло б не менше строкату й різноманітну картину, ніж у мовному відношенні В». Подібна гармонія можлива лише за наявності контактів між культурами. Загальновідомий той факт, що практично всі мовні колективи переймають небудь у своїх сусідів і самі є джерелом певних знань і явищ для інших спільнот, оскільки процес культурних запозичень є зазвичай обопільним і однобічний тільки в тому сенсі, що один народ може дати більше, ніж інший.
Запозичаються поняття і уявлення про певні явища, предмети, створені природою, руками людини або промисловістю, технологічні процеси, звичаї та обряди і багато іншого, тобто відбувається культурна дифузія. Природно, що одночасно з культурними запозиченнями відбувається і освоєння слів, що позначають вищеперелічені речі і поняття, що відповідно закарбовується в культурі. Так розвиток матеріальної сфери спричиняє формування сфери духовної (і навпаки). p align="justify"> Взаємодіючи один з одним, культури збагачуються і, проходячи довгий шлях, розвиваються. Тому В«культура завжди, з одного боку, - певна кількість успадкованих текстів, а з іншого - успадкованих символівВ». Однак ця струнка, узгоджена система перетікання культури в культуру не змогла б функціонувати без посередників, якими завжди виявлялися двомовні члени взаємодіючих спільнот. Як зазначає Н.Б. Мечковская, В«навіть мінімальне взаєморозуміння неможливо до тих пір, поки обидві сторони (або одна зі сторін) не зроблять хоча б один крок назустріч партнеруВ». Цей крок, що полягає в засвоєнні основних слів мови контакту, і робили білінгви, тобто взаємодія культур (і, природно, мов) відбувалося і досі відбувається за посередництва індивідуального білінгвізму деякого числа мовців. p align="justify"> Саме з цієї причини двомовність супроводжувало еволюцію людства з найдавніших часів, адже для того, щоб народ розвивався, контакти з іншими національними спільнотами просто необхідні (як відомо, ізольовані від зовнішнього світу племена і народності не створюють багатих культур і поступово, якщо не зливаються або не контактують з сусідніми племенами, зникають).
Як бачимо, основною причиною появи білінгвізму є соціальні фактори, тому посилення економічних і культурних контактів між державами призводить до зростання кількості двомовних (або тримовність) їх членів. Даний факт можна проілюструвати безліччю прикладів. Серед них, зокрема, необхідно зазначити, що індивідуальне двомовність, як ...
