нуваних цією особистістю соціальних ролей. Самооцінка грає велику роль в регуляції поведінки особистості
Особливість самооцінки в молодшому шкільному віці полягає в тому, що з розвитком особистості молодшого школяра біліше точним стає його знання про себе, більш правильною самоорієнтація, вдосконалюється вміння розбиратися у своїх силах і можливостях, виникає прагнення діяти у певних ситуаціях, спираючись не на оцінки оточуючих, а на власну самооцінку. Причому самооцінка стає не тільки більш обгрунтованою, але і захоплює більш широке коло якостей. p align="justify"> Основна тенденція в становленні самооцінки полягає в поступовому виділенні дитиною тих чи інших якостей з окремих видів діяльності і вчинків, узагальненні їх і осмисленні спочатку як особливостей поведінки, а потім і як відносно стійких якостей особистості.
Основними факторами, що впливають на формування самооцінки дітей молодшого шкільного віку, є оцінні впливу вчителя, батьків, стиль сімейного виховання, прийняті в сім'ї цінності та їх ставлення до навчальної діяльності.
Навчальна діяльність є одним з найважливіших факторів, який впливає на формування самооцінки молодшого школяра, тому вчитель початкових класів повинен знати психологічні особливості молодших школярів та враховувати індивідуальні особливості самооцінки в навчальному процесі.
Глава II. Психолого-педагогічні основи розвитку пошукової активності дошкільнят
.1 Поняття пошукової активності
Однією з важливих характеристик, що дозволяють судити про сформованість життєвої позиції, є здатність до побудови такої системи взаємовідносин з навколишнім світом, при якій виникнення ситуацій, що розцінюються як неприйнятні, викликає прагнення до самостійного зміні зовнішнього або внутрішнього плану ситуації . Ці взаємини в чому визначаються сформованої пошуковою активністю, що розуміється як загальний неспецифічний чинник, що визначає стійкість організму до стресу і шкідливим впливам [22, с. 86]. p align="justify"> Сьогодні поняття "пізнавальна активність" широко використовується в різних напрямках психолого-педагогічного пошуку: проблем відбору змісту освіти (В. Н. Аксюченко, А.П. Архипов, Д.П. Барам), формування загальних навчальних умінь (В. К. Котирло, Т.В. Дуткевич, З.Ф. Чехлова), оптимізації пізнавальної діяльності учнів (Ю.К. Бабанський, М.А. Данилов, І.Я. Лернер, Л.П. Арістова, Т.І. Шамова, В.І. Лозова), взаємин дітей з однолітками і вчителем (Т.А. Борисова, Н.П. Щербо); ролі педагога і особистісних чинників у розвитку пізнавальної активності учнів (А.А. Андрєєв, Т.М. Разуваєва, Ю.І. Щербаков, Ю.Н. Кулюткін, Л.П. Хитяева, Е.А. Сорокоумова, Л.К. Гребенкина).
Однак серед авторів немає єдиної думки з приводу значення поняття "пізнавальна активність", яке трактується по-різному: як різновид або якість розумо...