т відповідно »[5, с. 427].
А. Вітренко додає, что Твердження В. Бєлінського про непріпустімість довільніх опущених и додавань при перекладі художньої літератури в значній мірі справедливе и Щодо текстів других функціональніх стілів. У Офіційно-ДІЛОВИХ, а такоже ПЄВНЄВ мірою в науково-технічних, текстах, Наприклад, в «недоліках» может полягаті особлива інтенція їх укладачів, и Спроба «удосконаліті» оригінал при перекладі зробім Останній з лінгвістічної точки зору комунікативно нееквівалентнім, а в Юридичним, політико-дипломатичному або економічному плані может спричинитися за собою негатівні, годиною непередбачувані, Наслідки. Так что «еквівалентність прежде 100%», яка декларується Деяк авторами як допустима и даже бажана, насправді допустима позбав в ОБМЕЖЕНОЮ чіслі комунікатівніх СИТУАЦІЙ, в других же випадка Це не благо, а дефект [14, с. 55].
Одночасно звітність, відзначіті, что, хочай погляд на прагматичну адаптацію тексту, что перекладається, як на невід ємну Частину процеса перекладу, зумовленості его цілямі, тезаурусом реціпієнта і т.п., ставши біля вітчізняному перекладознавстві НЕ Тільки переважаючім, альо и практично всеохоплюючім, Із самого качану існував и прямо протилежних. «Мета перекладу Полягає не в підгонці тексту под чієсь сприйняттів, а в збереженні змісту, функцій та ідейно-художніх цінностей орігіналу», - стверджує В. Віноградов [11, с. 24]. Підтрімуючі цею погляд, А. Вітренко Аналізує питання, чому в науці про переклад запанувала Інша думка [14, с. 55].
Науковець считает, что причину слід шукати самперед у методології Дослідження перекладу як Явища про єктівної дійсності.
хочай «Тлумачний перекладознавчу словник» Л. Нелюбіна наводити цілу низьку визначеня терміну «переклад» [79, с. 137-140], прот традіційно ВІН вжівається позбав у двох: переклад як процес и переклад як результат, продукт цього процеса. Останнім годиною найбільш Поширення стало так званні «телеологічне» визначення перекладу, запропоноване В. Комісаровім: «Переклад - це вид мовного посередництво, при якому на іншій мові створюється текст, призначеня для повноправної заміні орігіналу в якості комунікативно рівноцінного последнего» [34, с. 53]. Це визначення в прінціпі НЕ суперечіть істіні, альо воно, з одного боку, Надто загальне и НЕ конкретізує в необхідній мірі структуру описування Поняття, о з Іншого - зміщує акценти в сукупності ЕЛЕМЕНТІВ, что утворюють Цю структуру. На мнение А. Вітренко, ця обставинні про єктивно зіграла негативну роль у розвіткунауки про переклад. Концепція перекладу як, у Першу Черга, різновіду мовного обслуживания (посередництво) зробім онтологічній статус перекладознавства значний мірою невизначенності І про єктивно направила Дослідження перекладу в сторону від закладеності у йо Основі когнітівніх процесів, у Бік різноманітніх екстралінгвістічніх факторів, Які іноді мают до предмета даної науки позбав опосередкованих відношення, віключень з правил ТОЩО. Останнє в чималий Ступені пояснюється І про єктівнімі складнощамі Вивчення перекладу як процеса [12, c. 5].
Оскількі процес перекладу недоступному для безпосередно спостереження, з метою йо Дослідження застосовують метод моделювання, при якому спостереженням и Досліджень піддають гіпотетічну модель, спрощений аналог (Не копію) натурального про єкта (у даним випадка процеса перекладу). На сьогоднішній день вісунуто около десятка...
