о мислення в процесі ігрової діяльності молодшого школяра буде ефективним якщо:
теоретично обгрунтовані психолого-педагогічні умови, що визначають формування і розвиток мислення;
виявлено особливості логічного мислення у молодшого школяра;
структура і зміст ігор молодших школярів будуть спрямовані на формування і розвиток у них логічного мислення;
- визначено критерії та рівні розвитку логічного мислення молодшого школяра, отримала свою експериментальне підтвердження.
Ми не вважаємо наш результат кінцевим. Необхідно далі розробляти і вдосконалити прийоми і методи розвитку продуктивного мислення, в залежності від індивідуальних властивостей і особливостей кожного окремо взятого учня. Багато чого також буде залежати від педагога-предметника, від того, чи буде він враховувати особливості пізнавальних процесів школярів і застосовувати прийоми розвитку логічного мислення в ході пояснення і закріплення матеріалу, чи буде він будувати свої уроки на яскравому, емоційно пофарбованому оповіданні чи читанні тексту підручника, і від багатьох інших фактів.
Необхідно продовжити розпочату роботу, використовуючи різні нестандартні логічні задачі та завдання, не тільки на уроках, а й у позакласній роботі, на заняттях математичного гуртка.
Підведемо короткі узагальнюючі висновки по другому розділі:
. З метою дослідження рівня розвитку логічного мислення нами була проведена комплексна діагностика. У дослідженні брали участь учні 2 класу в кількості 15 осіб (учні 8-9 років, з них 9 дівчаток і 6 хлопчиків).
. Діагностична програма включила в себе такі методики:
Методика «Виключення понять». Мети методики: дослідження здатності до класифікації та аналізу, визначення понять, з'ясування причин, виявлення подібності і відмінностей в об'єктах, визначення ступеня розвиненості у дитини інтелектуальних процесів.
Методика «Визначення понять». Мета методики: визначити ступінь розвитку інтелектуальних процесів.
Методика «Послідовність подій». Мета методики: визначити здатність до логічного мислення, узагальнення.
Методика «Порівняння понять». Мета методики: визначити рівень сформованості операції порівняння у молодших школярів.
. Результати проведених діагностик показали, що кращі результати були показані при виконанні методики «Послідовність подій», так, високий рівень виконання завдань даної діагностики показали 17% хлопчиків і 44% дівчаток, середній рівень - 50% хлопчиків і 56% дівчаток і низький рівень - 33 % хлопчиків, у дівчаток даного показника не було. Найбільші труднощі діти відчували під час виконання завдань методики «Визначення понять», при виконанні завдань, пов'язаних з розвитком процесів аналізу і синтезу явищ. Так, високий рівень показали всього лише 17% хлопчиків і 22% дівчаток, а низький рівень - 50% хлопчиків і 34% дівчаток.
Виконання методики «Порівняння понять» теж викликало утруднення, особливо у хлопчиків, які показали в 50% низький рівень виконання завдань і в 50% - середній рівень. Дівчатка впоралися з цими завданнями дещо краще. Вони показали в 44% виконання завдань на високому рівні, в 12% - середній рівень і в 44% - низький рівень.
Завдання «Виключення понять» викликало утруднення в основному у хлопчиків, так, високий рівень показали 17% хлопчиків і 33% дівчаток, середній рівень - 17% хлопчиків і 56% дівчаток і низький рівень - 66% хлопчиків і тільки 11% дівчаток. Це пов'язано, на нашу думку, з кращим рівнем розвитку мови у дівчаток, так як хлопчики часто інтуїтивно правильно виконують завдання, але пояснити свій вибір, довести свою думку утрудняються.
. Таким чином, при проведенні формуючого експерименту нами було звернуто увагу не тільки на розвиток логічних процесів у дітей, але і на розвиток їх мови. Формуючий експеримент здійснювався протягом місяця у вигляді проведення циклу з 10 корекційно-розвиваючих занять, метою яких був розвиток логічного мислення у дітей молодшого шкільного віку за допомогою ігор. Заняття проводилися з усією групою дітей у формі додаткової гурткової роботи, частина завдань виконувалася дітьми на основних уроках математики, або виконувалося ними як домашнє завдання.
. Оскільки констатуючий експеримент показав, що найбільші труднощі діти використовують в завданнях, що вимагають високого рівня розвитку аналізу та синтезу, які є найважливішими розумовими операціями, нами було звернуто велику увагу на розвиток саме цих процесів. Крім того, широко використовувалися різні завдання на класифікацію предметів за різними ознаками.
. Як узагальнення проведеної роботи, нами був проведено узага...