чах. p align="justify">. Використання ігрового і змагального методів, у силу їх психологічних особливостей, завжди викликає у школярів сильну емоційну реакцію. Слід пам'ятати, що часто ця реакція може бути настільки сильною, що виконання навчальних завдань стає практично неможливим. Сильні емоції по своїй природі довго загасають після закінчення гри або змагання, тому використовувати ці методи на уроці слід, визначивши їх місце, форму і міру. p align="justify"> Вправи у змагальній формі рекомендується планувати на кінець уроку. Абсолютно неприпустимо використовувати їх перед розучуванням техніки фізичних вправ. p align="justify"> Гра - це звична форма занять для школярів. Для дітей молодшого шкільного віку це не тільки розвага, а й спосіб розвитку (вікова особливість). За допомогою ігор, що вимагають прояви рухової активності, учні засвоюють правила і норми раціональних форм руху, розвивають психічні та фізичні якості, комунікативні здібності. На уроках з молодшими школярами важливо використовувати сюжетні ігри, при цьому вчитель, створюючи певний ігровий сюжет діяльності для учнів, включає в зміст уроку програмний навчальний матеріал. Застосовуючи такий метод, учитель сам повинен стати учасником гри, повірити в реальність створюваних ним образів і виконувати відповідну сюжетом роль. З підвищенням віку школярів слід використовувати ігри, що відрізняються все більшою реалістичністю. Це можуть бути різноманітні спортивні ігри, спочатку зі спрощеними правилами та умовами виконання, потім повністю відповідають реальним вимогам. p align="justify">. Різноманітність використовуваних на уроці засобів і методів. Відомо, що одноманітна фізична діяльність призводить до розвитку несприятливих психічних станів: монотонія, психічне пересичення. p align="justify"> Існує безліч способів урізноманітнити засоби і методи проведення уроків: використовувати фронтальну, групову або кругову організацію занять; включати різні нові фізичні вправи (наприклад, для розвитку одного і того ж фізичного якості можна використовувати різні за змістом вправи) ; міняти обстановку, умови уроку (перехід зі спортивного залу на повітря, музичний супровід ходьби, бігу, загальнорозвиваючих вправ у вступній частині уроку).
Правильна постановка завдань уроку. Дослідники проблем, пов'язаних з вивченням проявів активності школярів на уроках фізичної культури, відзначають зниження навчальної активності в учнів через те, що вчитель допускає помилки, ставлячи завдання уроку. Найбільш типовими з них є наступні:
вчитель перераховує вправи, які будуть виконувати учні на уроці, замість того щоб поставити задачу, яку слід вирішити;
завдання, яке ставиться вчителем, значуща для нього, а не для учнів;
вчитель ставить неконкретне завдання ("навчитися метати", "будемо вчитися грати в баскетбол");
вчитель ставить непривабливі завдання для учнів; конкретна і г...