Теми рефератів
> Реферати > Курсові роботи > Звіти з практики > Курсові проекти > Питання та відповіді > Ессе > Доклади > Учбові матеріали > Контрольні роботи > Методички > Лекції > Твори > Підручники > Статті Контакти
Реферати, твори, дипломи, практика » Статьи » Структурна єдність інтелекту та шляхи розвитку його у школярів початкової школи

Реферат Структурна єдність інтелекту та шляхи розвитку його у школярів початкової школи





ності)

Кожна з цих здібностей впливає на розвиток творчого потенціалу особистості.

Матюшкін A.M. розглядає творчі здібності в структурі загальної обдарованості дитини. Найбільшу вираженість творчі здібності набувають у дітей з високою пізнавальною мотивацією. «У дітей з підвищеною пізнавальною мотивацією спостерігається висока чутливість до новизни, можливість виявити нове в повсякденному».

Торенс П. як найважливішої умови розвитку творчих здібностей висуває єдність логічних і образних компонентів мислення. Для педагогів, які працюють над розвитком творчих здібностей дітей, важливе значення мають висунуті ним принципи заохочення творчого мислення.

1. шанобливе ставлення до незвичайних питань дітей;

2. схвалення незвичайних ідей;

. показ цінності ідей;

. заохочення самостійності навчання;

. надання часу для самостійної творчої практики.

Життєва необхідність розвитку творчих здібностей вимагає особливої ??організації цілісного освітнього процесу. На практичному рівні вирішення цієї проблеми може бути знайдено в певному типі технологій навчання (Занков Л.В .; Ельконін Д.Б., Давидов В.В .; Свиридова В.Ю.) Навчально - дослідницька діяльність, складова серцевину навчання, в змістовному відношенні має багато спільного з творчою діяльністю. До загальних психологічним передумовам творчої діяльності відносять виявлення нового, постановку і вирішення проблем; пошуки оригінального рішення, можливість прогнозування здатність створення ідеальних еталонів, що забезпечують естетичні, моральні та інтелектуальні оцінки. Зазвичай під творчою діяльністю розуміють таку діяльність, результатом якої є якийсь новий продукт. У цьому сенсі кожен

раз, коли людина робить щось нове, вирішує для себе нову задачу, він здійснює акт творчості.

Творче засвоєння знань і способів дій в більшій мірі може досягати шляхом «відкриття» їх учнями.

Перед педагогом-практиком, намеревающимся сприяти розвитку творчих здібностей, закономірно виникає питання, чим відрізняється «наукове» творчість від «художнього». Навчальним планом передбачено вивчення теоретичних предметів (математика, мова та ін.) І предметів мистецтва (музика, література, образотворче мистецтво).

Немає сумніву в тому, що суворість теоретичних дисциплін вимагає адекватної чіткості в змістовному наповненні понять. Саме до змістовної сторони поняття звертаються учні, вирішуючи навчально-дослідницькі завдання. Теоретичне пізнання передбачає виділення суворих методів розмежування відомого від невідомого, можливого і неможливого. Теоретичне мислення має задовольняти критерієм несуперечності. Без нього впорядкування власного наукового знання неможливо.

У мистецтві ж міра строгості змісту поняття розмита, не має чіткої визначеності і значно поступається понятійної точності теоретичних наук. У предметах мистецтва не практикується давати безліч термінів і визначень. Для вираження смислів використовується контекст. Образна основа художніх предметів допускає більшу свободу з'єднання різнорідних, а іноді й протилежних уявлень. Теоретичний аспект дослідницької діяльності (як це відбувається на уроках математики, мови та ін.) Може бути явним лише в літературознавстві і то при певному допущенні свободи дії вчителя і учня.

Мистецтво є діяльність пізнання. Ключовим моментом цієї діяльності виявляється «відкриття», відкриття такої думки і почуття, з яких виростає велика правда про світ і людину. Станіславський К.С.назвал цей феномен «надзавданням», яка виконує роль своєрідної гіпотези у створенні художнього твору. Визначити «надзавдання» словами можна лише приблизно. Вона вирішується мовою образів, тому не переказуються на мову понять. Звідси виникає невичерпність тлумачень надзавдання одного і того ж твору.

Спроби зрозуміти художнє втілення задуму автором перетворюють діяльність дитини в творчу. Текст є щось таке, в лоні чого народжується і автор тексту, і читач. Як би не було чітко і абсолютно втілення задуму, твір розкриє читачеві себе, якщо він вступає з ним у невпинний діалог. І він-то стає джерелом дивовижних художніх прозрінь і ненавмисних відкриттів дитини.

Знайомство з художніми творами, безумовно, створює достатньо широкий простір для індивідуального творчого поведінки дитини. Аналізуючи літературні твори, дитина не тільки занурюється в духовні цінності, а й «проживає» спільно з автором творчий процес народження задуму і художнього втілення його в тексті. Він відкриває «відкрите» автором. «Прочитує» в авторському тексті значення власних переживань і відчуттів. І все ж така робота з авторськими текстами не може повною мірою відтворити весь процес самостійного вирішення т...


Назад | сторінка 17 з 28 | Наступна сторінка





Схожі реферати:

  • Реферат на тему: Розвиток творчого мислення та творчих здібностей предметом англійську мову
  • Реферат на тему: Психолого-педагогічні умови розвитку творчих здібностей у дітей 7-9 років у ...
  • Реферат на тему: Дослідно-експериментальна діяльність з розвитку художньо-творчих здібностей ...
  • Реферат на тему: Педагогічні умови розвитку творчих здібностей у молодших школярів на уроках ...
  • Реферат на тему: Шляхи розвітку творчих здібностей дитини в процесі навчання в загальноосвіт ...