ООП з проведення природничо спостереження та експериментування. Поставлена ??перед нами мета полягає в організації природничо експерименту і спостереження і здійснюється за допомогою наступних завдань: 1) складання програми експериментування та плану реалізації заходів з екологічного виховання; 2) проведення ряду спостережень; 3) аналіз отриманих результатів.
Освоєння дітьми системи різних обследовательских процедур, прийомів нескладно?? про аналізу і порівняння, сприяє розвитку автономії в дослідницькій діяльності. Вихователь навмисно наповнює життя дітей проблемними практичними і пізнавальними ситуаціями, які їм необхідно самостійно вирішити, застосовуючи освоєння прийоми (визначити стан піску, чи годиться він для споруди; відібрати брусочки заданої ширини, щоб по них змогла проїхати машина, та ін.).
Діти дошкільного віку яскраво і безпосередньо висловлюють свої почуття та емоції. Уважне, дбайливе ставлення старшого товариша до дітей, вміння підтримати їх пізнавальну потребу і розвинути самостійність, організація різнопланової активності складають основу правильного виховання та повноцінного розвитку дітей.
Необхідною і значним кроком вперед є вибудовування умовиводів, що свідчить про здатність приходити до власної думки виходячи з конкретної ситуації [20, С. 175].
1.6 Предметно-розвиваюче середовище в групі дитячого саду як умова розвитку пізнавально дослідницької діяльності у дітей дошкільного віку в підготовчій до школи групі
Важливим завданням при введенні Федерального державного освітнього стандарту дошкільної освіти стає вдосконалення педагогічного процесу та підвищення розвиваючого ефекту освітньої роботи з дітьми за допомогою пізнавально-дослідницької діяльності та організації предметно-розвиваючого середовища, що забезпечує творчу активність дитини і здатність найбільш повно реалізувати себе.
Поряд з іншими принципами ФГОС стверджує наступне:
? повноцінне проживання дитиною всіх етапів дошкільного дитинства, ампліфікації (збагачення) дитячого розвитку;
? створення сприятливого соціальної ситуації розвитку кожної дитини відповідно до його віковими та індивідуальними особливостями і схильностями;
? формування пізнавальних інтересів і пізнавальних дій дитини через його включення в різні види діяльності. [47].
Вплив предметно-розвиваючого середовища на утворення дошкільника в дитячому садку багатогранно.
Спеціально організована предметна середу дозволяє педагогам вирішувати конкретні освітні завдання, залучаючи дітей у процес пізнання і засвоєння навичок і вмінь, розвиваючи їх допитливість, творчість, комунікативні здібності.
Не менш важливо і емоційний стан дитини в предметній середовищі. Тому для нормального розвитку дошкільника організовано його предметне оточення сомасштабне його зростанню, діям рук і предметного світу дорослих.
У період дошкільного дитинства «острівці» пізнавально-дослідницької діяльності супроводжують гру, продуктивну діяльність, «вплітаючись» в них у вигляді орієнтовних дій, опробування можливостей будь-якого нового матеріалу.
Згідно ФГОС освітнє середовище розглядається як зона найближчого розвитку дитини. Освітня середа становить систему умов соціалізації і розвитку дітей, включаючи просторово-часові (гнучкість і трансформованою предметного простору), соціальні (форми співпраці і спілкування, рольові та міжособистісні відносини всіх учасників освітнього процесу, включаючи педагогів, дітей, батьків, адміністрацію), діяльні ( доступність і різноманітність видів діяльності, відповідних віковим особливостям дошкільнят, завдань розвитку та соціалізації) умови. [47].
Чим старшою стає дитина, тим більшою мірою пізнавально-дослідницька діяльність включає всі засоби її здійснення і, відповідно, різні психічні функції, виступаючи як складне переплетення дії, образу, слова. Наявність відповідного матеріалу дозволить не тільки підтримати спочатку властиву дитині допитливість, а й розвинути його пізнавальні інтереси.
Діючи з предметами, дитина другого року життя відкриває для себе їх фізичні можливості і динамічні властивості, просторові відносини, поділ цілого на частини і складання цілого з частин. Однак скільки б дитина не діяв з предметами, він самостійно ніколи не відкриє суспільно вироблених способів їх вживання. Призначення предмета, спосіб його вживання відкриває дитині доросла людина
Розвиваюча середовище, сприяє пізнавальному розвитку дітей старшого дошкільного віку, в групі дитячого саду представлена ??«куточком науки», що дозволило створити оптимальні умови для формування пізнавального інтересу дітей до навк...