ляли слово із заданим звуком у реченні. Їм були доступні елементарні форми звукового аналізу слова: виділення голосних і приголосних звуків. Однак дії їх не були автоматизовані, носили розгорнутий характер: діти проговорювали всі слова вголос чи пошепки. p align="justify"> Багато дітей цієї підгрупи виявили інтерес до майбутньої роботи, активно, з бажанням приступили до виконання завдань. Однак інтерес носив нестійкий характер, а властиве цим дітям почуття невпевненості швидко знижувало позитивний емоційний настрій, погіршувало результати. На відміну від інших піддослідних діти першої підгрупи раділи правильної відповіді, заохоченню з боку дорослого. p align="justify"> Дітям даної підгрупи була потрібна допомога з боку дорослого у вигляді навідних запитань, повторного проголошення слів, іноді з інтонаційним виділенням звуків.
Ко другий підгрупі були віднесені дві дитини з ОНР. У всіх дітей відзначалися порушення фонетичної сторони мови. Всім дітям були властиві відхилення в слуховий диференціації окремих груп звуків: твердих - м'яких, свистячих - шиплячих, труднощі утримання послідовності складового ряду.
У піддослідних даної підгрупи малася спрямованість на звукову сторону мови, вони правильно брали поставлене завдання. Однак їхні уявлення про мовної дійсності та її елементах відрізнялися нестійкістю. Діти дізнавалися звук, що зустрічається у всіх запропонованих словах, але вагалися виділити слово із заданим звуком у реченні. Одні з них намагалися повторити за дорослим всі пропозицію, інші розгублено замовкали. Необхідно було, щоб експериментатор сам повторив слово, речення кілька разів, так як одноразового пред'явлення було недостатньо. p align="justify"> Слабкість диференціації звуковий і предметної дійсності чітко проявилася при відборі картинок. Дітей характеризувало легке зісковзування із звуковою боку слова на предметну: вони починали описувати зображені предмети. Однак якщо дорослий вказував на помилку, контролював їх дії, діти поверталися до предмета аналізу. p align="justify"> Діти з ОНР, віднесені до другої підгрупі, легко встановлювали наявність звуку в слові, якщо він займав у ньому початкове положення: в назвах більшості предметів, зображених на правильно відібраних ними картинках, звук стояв на початку слова.
Одночасно необхідно вказати на те, що діти даної підгрупи, незважаючи на те, що чули звук у слові, назвати його ізольовано вагалися і замість звуку вони називали склад.
На якість виконання завдань у цій підгрупі негативно впливали і властиві деяким дітям з ОНР особливості діяльності та особистості: низька пізнавальна активність як при ознайомленні із завданнями, так і в ході їх виконання, відсутність прагнення до активного рішенням прийнятої завдання. У разі невдачі діти не намагалися виправити результат, заявляючи, що не хочуть більше вчитися, В«піду...