анізаційно - управлінських і виробничо - технічних питань, саме на цій основі відбулася інтеграція працівника з колективом, сформувався певний соціально - психологічний клімат організацій. p>
Викладений вище матеріал дозволив виділити специфічні риси національних моделей мотивації праці. Очевидно, що це діаметрально протилежні підходи. Для США характерний короткостроковий найм, що породжує у працівників почуття невпевненості у завтрашньому дні. Це обумовлює необхідність швидкої оцінки трудового внеску працівника і його просування. В умовах швидкої плинності кадрів складаються підстави для спеціалізованої діяльності. На японських підприємствах сама система довічного найму виступає основою мотивації праці, бо за допомогою її задовольняється цілий ряд потреб: фізіологічних, потреб в безпеці і соціальної приналежності. Для японського працівника звільнення - це крах його кар'єри, він не мислить свого існування поза певної групи, для якої він стає чужим. Тривалий характер відносин "наймач - працівник" обумовлює підготовку широких фахівців з поступовою оцінкою їх ділових якостей і повільним просуванням. p align="justify"> Оскільки "організація" розглядається працівниками як "сім'я", то і організація відповідає своєму персоналу постійною турботою про нього, чого не скажеш про американських підприємствах. Як вже зазначалося вище, американські компанії останнім часом стали більше орієнтуватися на групу, надавати людині на виробництві більше уваги. Можна сказати, що проявляється тенденція мотивації допомогою групової діяльності. Однак, ймовірно, що американські компанії не зможуть цілком повторити досвід Японії в цій галузі. Справа в тому, що індивідуальна традиція економіки США ще достатньо сильна і для того, щоб її подолати знадобиться достатню кількість часу. А без цього неможливо буде говорити про колективну формі прийняття рішень, про колективну відповідальність за них, про формування особливого духу компанії. p align="justify"> Таким чином, наявність системи довічного найму, надає японській системі управління трудовими ресурсами певні специфічні риси: по - перше, це її замкнуто - кастовий характер, що виявляється в штучному поділі персоналу на групи з неоднаковою ступенем привілейованості, складнощами переходу з менш престижній категорії в більш престижну. По - друге, труднощі всередині - і міжгалузевої міграції робочої сили за рахунок використання продуманої системи матеріального і морального стимулювання. По - третє, підвищена конкуренція між працівниками при вступі на роботу, адже потрапити під систему довічного найму - сама по собі сильна мотивація, звідси складні процедури відбору кандидатів в компанії. br/>
3. Характерні риси та особливості МОТИВАЦІЇ ПРАЦІ У РБ
Здійснюваний нині перехід до ринкової економіки, заснованої на різноманітті форм власності, передбачає необхідність формування національної моделі мотивації праці. Зважаючи на особл...