стів, зіставлення за кольором, формою, розміром, реагування на звукові сигнали, називання об'єктів (за програмою "TEACCH").
О.С. Нікольська рекомендує починати корекцію сприйняття з предмета, доступного дитині і приємного йому (у запобіганні ситуацій емоційного дискомфорту).
Необхідно використовувати ігротерапію: маніпуляції зі світлом, звуком, кольором, прості дії з яскравими іграшками. Сформований зоровий і слуховий стереотип викликає емоційний відгук, згладжує нав'язливі стани.
Виходячи з діяльнісного підходу до розгляду мовних порушень, система корекційної роботи сприйняття повинна включати наступні напрямки;
- розвиток засобів мови;
- розвиток мовних здібностей;
- розвиток комунікативної функції мови.
Розвиток засобів мови у дітей з порушеннями мови полягає, насамперед, у розширенні словникового запасу в широкому сенсі цього слова. Сюди входять такі види роботи над словником, як ознайомлення з новими словами, уточнення і розвиток значень слів, введення їх в активну мова дитини. Слово розглядається як первинна смислова одиниця мови, воно є знаком для позначення назв предметів, дій і т. д.
Всі види роботи над словом повинні спиратися на активне дієве пізнання дітьми предметів і явищ навколишньої дійсності, із залученням всіх або багатьох аналізаторів:
зору, слуху, дотику і т. д.
Розвиток мовних здібностей у дітей з порушеннями мови полягає в тому, щоб навчити їх вміло користуватися набутими засобами мови в реальних умовах мовного спілкування. Дитина, користуючись всіма наявними у нього в запасі мовними засобами, повинен вміти довільно будувати і перебудовувати висловлювання, використовувати в мовному спілкуванні різні типи пропозицій, а всередині їх - синоніми, антоніми, різні мовні засоби для передачі різних смислових відтінків висловлювання.
Розвиток комунікативної функції мови полягає у формуванні у дітей навичок загального та мовної поведінки і навичок спілкування за допомогою словесної мови.
Розвиток мови у дітей має здійснюватися як розвиток мовного спілкування. Оскільки спілкування тісно взаємопов'язано з регуляторними процесами, неминуче виникає необхідність навчання не тільки реалізації мовних здібностей і засобів, за допомогою яких здійснюється словесне спілкування, а й розвитку психічних процесів, що впливають на формування мовної поведінки, необхідного для здійснення спілкування.
Опановуючи мовною комунікацією, діти вчаться дотримуватися певних правил, прийняті в спілкуванні, ...