инні оцінюватися як вище середніх. p align="justify">. У дитини повинні бути високорозвиненими особистісні якості: стійкість до стресів, адекватний рівень домагань, самооцінки і т.п. (Зотова А.М., 1997; Махортова Г.Х., 1996). p align="justify"> Повна інтеграція висуває вимоги до викладачів та адміністрації школи:
. Облік особливостей сприйняття включеного дитини, наприклад, обов'язкове озвучування записів на дошці, пропонованої наочності, проведених дослідів для дітей з проблемами зору, чітка вимова і артикулювання для дітей з проблемами слуху. p align="justify">. Індивідуальне планування завдань для самостійної та практичної роботи, планування процедури контролю та опитування для включеного дитини. p align="justify">. Педагог повинен контролювати розуміння дитиною інструкцій, матеріалу. p align="justify">. Освітній процес повинен враховувати можливості дітей: організація для дітей з порушеннями опорно-рухового апарату пристосувань для пересування, для дітей з патологією зору освітленості, для дітей з порушеннями слуху звукопідсилююча апаратура, наявність кабінетів медичної корекції. [2]
Повна інтеграція висуває серйозні вимоги до батьків особливих дітей. Основний тягар допомоги дітям ляже на їхні плечі. p align="justify"> Підводячи підсумок вищесказаного, постараємося підсумувати всі за і проти інтегративного освіти в рамках масової школи.
Позитивні моменти інтеграції в масову школу:
. Дитина вчиться в тій школі, яка знаходиться поруч з будинком. Часто батьки не можуть дозволити собі помістити дитину в корекційну школу через її віддаленості, матеріальних проблем, стану здоров'я дитини. p align="justify">. Дитина не виключається з сімейного виховання, перебуваючи в позаурочний та канікулярний час вдома. У корекційної школі навички зазвичай формуються в лабораторних умовах (на уроках з соціально побутової орієнтуванні, на позакласних заходах), що найчастіше дуже відірване від життя. p align="justify">. Включеність дитини в микросоциум підвищує його досвід спілкування, формує навички комунікації, міжособистісної взаємодії в різних рольових і соціальних позиціях, що в цілому підвищує адаптаційні можливості дитини. У корекційної школі навички комунікації формуються в середовищі дітей, які мають подібні проблеми, і тоді, спілкування зі звичайними людьми у випускника викликає дистрес, в подальшому вони відмовляю ться від вступу в контакт або і далі будують його на деструктивної основі, що руйнує міжособистісні взаємодії людей з проблемами в розвитку і суспільства.
. Досвід взаємодії нормально розвиваються дітей і оточуючих дорослих з людьми, що мають які-небудь проблеми в розвитку (інвалідність, відхилення в інтелектуальному і психічному розвитку), сприяє формуванню у В«нормиВ» альтруистичного поведінки, емпатії та гуманності. Часто відбувається переоцінка значущості власної поведінки, цінностей життя. Люди...