є творча уява дітей дошкільного віку.
Предметом дослідження виступають ефективні способи розвитку творчої уяви в дошкільному віці в процесі ігрової діяльності.
Методологічною основою проведеного дослідження стали основні положення психолого-педагогічної науки про формування і розвиток пізнавальних процесів особистості.
Робота складається з вступу, двох розділів, висновків і додатку.
У першому розділі розглядаються теоретичні основи розвитку уяви школярів, історія вивчення поставленої проблеми у зарубіжній та вітчизняній психології, вікові та індивідуальні особливості видів подання і форм уяви дітей дошкільного віку.
Друга глава присвячена опису практичної діяльності з розвитку творчої уяви дітей. Предметом аналізу стали умови, принципи та ефективні методи розвитку уяви дошкільників.
У висновку підводиться підсумок даного дослідження і намічаються перспективи подальшої розробки проблеми, висвітленої в випускної кваліфікаційної роботи. Наприкінці дана бібліографія, складена за алфавітним принципом, в якій представлені джерела з психології, загальної та дошкільної педагогіки.
1. розвиток творчої уяви молодших ШКОЛЯРІВ ЯК ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНА ПРОБЛЕМА
1.1 ІСТОРІЯ ВИВЧЕННЯ ВООБРАЖЕНИЯ У зарубіжній і вітчизняній ПСИХОЛОГІЇ
Сучасна психологія розглядає уяву як найважливіший психічний процес, що визначає успіх дитячої творчості. У зарубіжній науці експериментальне вивчення даного процесу стало предметом уваги вчених з 50-х років XX століття. Більшість робіт, присвячених цьому питанню, базуються на теорії творчого (креативного) інтелекту, розробленої Дж. Гілфорда і його послідовниками. В якості основного використовувався метод кількісних оцінок результатів спеціально розроблених тестів. Найбільшу популярність придбала методика, розроблена в 1965 році англійським вченим Е.Торренсом, застосовувана для вивчення творчого мислення дитини [7, с. 85].
Спектр проблем, пов'язаних з розвитком уяви дітей вельми широкий. Так, вчені Дж. Моран, Р. Мільграм, Дж. Сойєр, В. Фу прийшли до висновку, що оригінальність мислення дітей шкільного віку відносно незалежна від загального рівня інтелекту, але тісно пов'язана з наявністю чіткого задуму у продуктивній діяльності. Виявлено фактори, пов'язані з високими творчими досягненнями [5, с.72]:
рівень уяви в ігровій діяльності (Дж. Моран, Дж. Сойєр та ін., 1984 р);
спілкування, прийняття ролі (Дж. Коннелі, А.Дойл, 1984р.);
використання мови і прагнення до лідерства (В. Фу, Х. Кенноді, 1982 г.);
- можливість самовираження, інтереси і рівень освіти батьків (Т. Ковач, 1984 р.).
З Маккейтсон в 1982 році розробив методику вивчення особливостей розвитку дитячої уяви на матеріалі особливого його виду - створення паракосма, тобто побудови дитиною цілісного «придуманого» фантастичного світу, що є показником високого рівня художніх здібностей. Вчений дійшов висновку, що тип активної уяви характеризується зміною побудови змісту фантастичних образів протягом трьох періодів:
3- 6 років,
7-12 років,
13-18 років.
У роботах Х.Розенберг і П.Пінчіотті (1983-1984 рр.) розробляється програма вивчення процесу уяви в драматичній активності і у рольовій грі у дітей, де центральним поняттям виступає «образ». При цьому уява розуміється як навик, орієнтований на отримання продукту, що вимагає чіткого образу і високо розвиненою образної здібності.
Проведений огляд досліджень в сучасній зарубіжній психології з питання вивчення уяви і дітей дозволяє зробити деякі висновки:
в справжній період відбувається переорієнтація досліджень на вивчення якісних характеристик дитячої уяви, проте, досі не розроблені загальновизнані теорії розвитку уяви і творчості;
значні успіхи в області вивчення уяви і творчості дітей дошкільного та молодшого шкільного віку досягнуті в рамках теорії креативного інтелекту.
В. Синельников звертає увагу на те, що особливістю нинішнього стану розробки проблеми є відсутність спеціальних експериментів і робіт, що торкаються сферу взаємодії дитини і дорослого в розгортанні уяви. Він же зазначає: «проблема діагностики дитячої уяви і творчості залишається не вирішеною в сучасній зарубіжній психології» [12, с. 70].
У вітчизняній науці значною віхою у вивченні питання стала праця Л.С.Виготського «Уява і творчість у дитячому віці». Психолог надавав особливого значення розвитку даного пізнавального процесу в дошкільному віці, оскільки вважав його центральним психологічним новоутворенням д...