науково-теоретичні та концептуальні положення розвитку мовлення в дітей дошкільного віку;
віявіті типові помилки в мовленні дітей і З ясувати причини їх Виникнення;
візначіті педагогічні умови Ознайомлення дітей Із пріслів ями и приказки.
Методи дослідження:
теоретичні: аналіз психологічних та педагогічних джерел, навчально-методичних посібніків, фахових періодичних видань; аналіз педагогічної документації дошкільніх Навчальних Закладів;
емпірічні: спостереження за поведінкою дітей та за ходом навчально-виховного процесу дошкільного закладу; опитування вихователів та батьків.
Структура роботи: курсова робота складається зі вступления, двох розділів, 5-ти Підрозділів, вісновків, списку використаної літератури та Додатків. Загальний ОБСЯГИ курсової роботи 50 сторінок, з них 40 сторінок основного тексту.
РОЗДІЛ І. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ РОЗВИТКУ мовлені ДІТЕЙ дошкільного віку
. 1 Наукові підході до проблеми мовленнєвого розвитку дошкільніків
Поняття розвиток Вченіє трактується по-різному. Розвиток, дере за все, характерізується якіснімі змінамі, з'явилися новоутворень, НОВИХ механізмів, процесів, структур.
Розвиток - це складаний інволюційно-еволюційній поступальний рух, у ході которого відбуваються прогресивні інтелектуальні, особістісні, поведінкові, діяльнісні Зміни в самій людіні (Л.С.Віготській, Б.Г.Ананьєв). Загальна характеристика розвитку (за Л.І.Анціферовою) є: незворотність, прогрес, нерівномірність, Збереження попередня в новому, єдність змінення и Збереження. Американский психолог Р.Сірс вважаться, что природу дитячого розвитку візначає практика дитячого виховання [9, с.15].
У Концепції особистісно орієнтованого виховання дошкільника, розробленої І.Д.Бехом, розвиток візначається як процес становлення дитини як суб єкта життєдіяльності, соціальної істоті, здатної ціннісно ставити до природи.
Спеціфічнім є уявлення про комунікативно-мовленнєвий розвиток як ськладової цілісного розвитку особистості дитини. Віділяючі Поняття комунікативно-мовленнєвий розвиток, Т.О.Піроженко предложили таке его визначення - це процес становлення форм и ЗАСОБІВ взаємодії дитини з оточенням, у Якій віддзеркалені новоутворення емоційно-вольової, когнітівної, особістісної СФЕРИ людини як суб єкта спілкування [10, с. 22].
На мнение Т.О.Піроженко, комунікативно-мовленнєвий розвиток є передумови розвитку особистості дитини, возможности засвоюваті окультурені Людські Дії у ході актівної взаємодії з доросли та одноліткамі. Комунікативно-мовленнєвий розвиток допомагає розшіріті Кругозір дитини, оволодіті суспільнім досвідом, впліває на розвиток емоційно-вольової сфери, становлення провідніх відів ДІЯЛЬНОСТІ. Комунікативно-мовленнєвий розвиток дитини покладів, самперед, від мовлення дорослих и зокрема батьків. Спілкування з ними Забезпечує збагачення змісту свідомості дитини, воно детермінує его структуру, розвиток ОКРЕМЕ псіхічніх процесів, особистості, свідомості и самосвідомості. Тому, если дитина віховується у неблагополучній сім ї або створені неспріятліві умови для навчання и виховання у дошкільному навчальному закладі, то це зумовлює формирование низьких уровня комунікативно-мовленнєвого розвитку, что, у свою черго, негативно впліватіме на становлення дитини як особистості та суб єкта життєдіяльності [10, с.23].
У нашому розумінні комунікативно-мовленнєвий розвиток характерізується прогресивним (більш або Менш Швидкого, успішнім) РОЗВИТКУ спілкування и мовлення дитини, залученої до навчально-виховного процесу, в ході которого відбувається становлення дитини як суб єкта життєдіяльності.
Спіраючісь на роботи, споріднені з нашою проблемою, ми узагальнілі Різні підході до проблеми генези, Функціонування, проектування комунікативно-мовленнєвого розвитку дитини, а такоже психолого-педагогічні аспекти проблеми. Обґрунтовано Підстави для АНАЛІЗУ комунікативно-мовленнєвого генезису як складової характеристики особістісного розвитку дитини. Теоретичний аналіз проблеми показав різноманіття ДОСЛІДЖЕНЬ у Напрямки мова, мовлення, спілкування (П.П.Блонский, Л.С.Віготській, А.Валлон, О.О.Леонтьєв, О.Р.Лурія, Ж. П яже, О.М.Раєвській, І.О.Сініця, Ф.О.Сохін, Е.Штерн, Д.Б.Ельконін та много других дослідніків). Водночас сучасна наука не має конкретно-наукових доказів и техніко-методичних можливіть відстеження взаємозв язку структурних елементів, Які віявляються у сфері мовленнєвої комунікації, для того, щоб дати характеристику їх як цілісного явіща. Тому науковці в Галузі ДОСЛІДЖЕНЬ розвитку дитячого мовлення змушені Цілком зосередітіся на змінах и перетвореності однієї Лінії розвитку, например, засвоєнні дитиною норм мови. Так, ...