бхідний;
б) еміграція і імміграція з політичних, економічних причин. На основі переселення склалися деякі великі багатонаціональні і багатомовні держави;
в) економічні, культурні зв'язки, туризм і, на жаль, війни. Всі ці причини не тільки сприяють переселенню людей і змішанню мов, але й стимулюють розвиток та вивчення мов.
г) освіта та наука: нерідні іноземні мови вивчаються у всіх країнах в середніх школах і вузах, у сім'ях, шляхом самоосвіти та ін.
Володіння мовами збагачує людину духовно, розвиває його інтелект, розкриває перед ним можливості освіти, дозволяє читати в оригіналі іноземну літературу, наукові праці, їздити по світу, без перекладача спілкуватися з людьми.
Проблематика названої науки: порівняльне, порівняльне вивчення преподаваемого і рідної мов в областях фонології, граматики, лексики і словотвору і пр .; дослідження інтерференції (впливу) рідної мови при вивченні іноземної і пошук шляхів подолання інтерференції; опис досліджуваної мови в навчальних цілях і відбір теоретичного та практичного матеріалу для вивчення, включення в підручники і пр .; обгрунтування методів вивчення нерідних мов, їх перевірка, порівняльне вивчення ефективності того чи іншого методу; розробка практичних методик і так званих технологій навчання; дослідження психолінгвістичних основ засвоєння другого, третього мов, дослідження механізмів їх взаємодії, зокрема перекладу з мови на іншу мову; дослідження шляхів формування так званого раннього дитячого білінгвізму. У Росії проблемами викладання іноземних мов і російської мови як іноземної займаються AA Миролюбов, І.Л. Бім, В.Г. Костомаров, О.Д. Митрофанова, В.Г. Гак, A.A. Леонтьєв, Є.І. Пасів і багато інших.
Типології білінгвізму
Розглянемо типології білінгвізму.
Розрізняють такі типи білінгвізму.
Координаційна (повний) і субординаційних (неповний) білінгвізм. Перший передбачає координацію рідної та нерідної мов; при другому типі мова нерідною мовою підпорядкована рідної мови.
субординаційними так називається тому, що мовець мислить і проходить підготовчі ступені мовлення рідною мовою, а перехід на акустичний або графічний код у нього ускладнюється перекладом лексики та граматики з рідної мови на іноземну. При цьому він не завжди вдало знаходить в другому мовою коректні відповідності; можуть різко підсилитися інтерференційні явища (порушення) не тільки у фонетиці, але і в лексиці, синтаксисі.
При координаційній типі білінгвізму всі підготовчі, внутрішні, уявні операції протікають на другій мові; в скрутних випадках додається функція самоконтролю говорить чи пише, але при повному знанні другої мови контрольна функція відпадає.
Різкого кордону між координаційним, повним, і субординаційні, неповним, білінгвізмом бути не може. Іншими словами, зазвичай спостерігається перехідний період до повного білінгвізму. Повний координаційний білінгвізм не заперечується навіть максималістами; проміжні ступені оскаржуються, хоча і вони зазвичай досягають мети спілкування.
За кількістю засвоєних мовних дій розрізняють рецептивний і продуктивний типи. Рецептивний тип забезпечує лише сприйняття мови на другій мові, причому найчастіше сприймається надрукований текст, дає читаючому час для його осмислення, що дозволяє скористатися словником. Такий тип білінгвізму вельми поширений серед учених, інженерів, інших фахівців: вони читають свої спеціальні праці, успішно витягають з них необхідну їм інформацію, але говорити вільно не можуть. Нерідко успішно складають письмовий текст спочатку на чернетці.
Продуктивний тип передбачає не тільки сприйняття, але й продукування усного та писемного мовлення, вміння вільно виразити свою думку на нерідній мові по субординаційними або навіть по координаційному типу. Треба зауважити, що багато білінгви продуктивного типу, легко і вільно виражають свої думки на другій мові, не вміють ні читати, ні писати на ньому. Так що оцінювати ці два типи білінгвізму можна тільки з позицій потреб життя.
Особливим випадком білінгвізму служить такий частий варіант, коли суб'єкт вільно користується текстами іноземною мовою, тоді як цілісної комунікативною компетенцією цій мові не володіє.
За умовами виникнення розрізняють природний і штучний білінгвізм.
Перший виникає найчастіше в ранньому дитинстві під впливом різномовного оточення.
Штучний білінгвізм формується в процесі навчання. Не слід забувати, що в процес навчання, у відповідності з методиками навчання, вводяться ситуації, що імітують природне життя: це різного роду рольові ігри, театралізовані заняття," повне зан...
