західноєвропейських і американських лінгвістів і вживається в трьох інших значеннях: 1) вибір слів, форма вираження, формулювання; 2) мова, стиль, стиль; 3) висловлювання, словосполучення [9, с. 10].
Надалі, вивчення фразеології широко розвинулося в радянському мовознавстві в 1940-70-х роках на матеріалі переважно російської мови, але також і цілого ряду інших. Література предмета величезна. Дано безліч як сумісних і доповнюючих один одного, так і суперечать одне іншому визначень об'єкта вивчення і його категорій і дослідів класифікації фразеологічних одиниць [12, с. 180].
Існують різні визначення та класифікації ФЕ. Кунин визначає фразеологічну одиницю як стійке поєднання лексем з повністю або частково переосмисленим значенням.
Згідно з визначенням, представленому в Лінгвістичному енциклопедичному словнику, фразеологічні одиниці - це «стійкі словосполучення, що характеризуються постійністю лексичного складу і ускладненою семантикою». Значення фразеологічної одиниці, як вказується далі в тій же статті, не ділиться на елементи, відповідні елементам його зовнішньої форми.
В.В. Виноградов у своєму визначенні протиставляє ФЕ вільним словосполученнями. Він вважав, що ФЕ є «стійкі словесні комплекси, протиставлені вільним синтаксичним сполученням як готові мовні освіти, не створювані, а лише відтворюються в мовленні».
Кунин вважає, що «стійкість ФЕ заснована на властивих їй різних типах інваріантності, т. е. незмінності тих чи інших елементів при всіх нормативних змінах» і пропонує 5 ознак інваріативної ФЕ [9, с. 60-76].
) Стійкість вживання: фразеологізм є елементом словникового складу мови і вживається в готовому вигляді.
) Структурно-семантична стійкість: ФЕ не володіє типовим значенням, т. е. не може служити зразком для створення аналогічних ФЕ по структурно-семантичної моделі.
) Семантична стійкість: нове переосмислене значення фразеологізму залишається незмінно.
) Лексична стійкість: тобто неможливість підміни елементів фразеологізму.
) Синтаксична стійкість, т. е. повна незмінюваність порядку компонентів ФЕ.
Грунтуючись на цілісності значення, ФЕ можна порівнювати зі словом. [9, c. 15] Термін «еквівалент слова» створив Л.В. Щерба. Він підкреслював, що така група слів позначає одне поняття і є потенційним еквівалентом слова [9, c. 16]. Як і слова, ФЕ властива однозначність/багатозначність; ФЕ може розпочинати синонімічні, антонімічні, омонімічні відносини як з іншими ФЕ, так і зі словами. Нарівні зі словом, ФЕ є одиницею номінації, проте має побічно-номинативное значення, яке створюється за рахунок метафоризації і метонімізації слів-компонентів, що входять в ФЕ. Фразеологія також вивчає прислів'я та приказки, які мають структуру пропозиції [9, c. 20].
Будучи готовими номінатівнимі одиницями, функціонуючими на рівних правах зі словом, фразеологічні словосполучення входять складовою частиною в лексику мови і, відповідно, підлягають розгляду в лексикології на відміну від вільних словосполучень, що становлять предмет синтаксису. Звичайно ж між фразеологічними і вільними словосполученнями виявляється велика кількість словосполучень перехідного типу, вільний або фразеологічний характер яких не виявляється з достатнім ступенем чіткості або визначеності [13, c.181].
Властивістю відтворюваності володіють багато обороти зі структурою пропозиції, в число яких входять прислів'я, приказки, крилаті вирази, літературні цитати, фразові штампи і т.д. Саме вони стають предметом жвавих дискусій і діаметрально протилежних рішень, залежно від яких змінюється обсяг фразеології [13, c. 182].
) В.В. Виноградов, В.Л. Архангельський, А.В. Кунин, включають пропозиції, відтворювані в мові, до складу фразеології;
2) А.І. Смирницький, який жодним чином не заперечує можливості входження пропозицій в систему мови і відводить їм відповідне місце у своїй класифікації, тим не менш, відмовляє їм у статусі фразеологічних одиниць і виводить за межі фразеології.
) М.М. Амосова, відносить до фразеології тільки такі пропозиції, які володіють цілісним значенням і становлять постійний контекст, а входячи до складу змінного пропозиції не перетворюють його в складне, тобто вони виступають в ролі одиниць номінації, а не комунікації .. Прислів'я ж і приказки, які несуть комунікативний сенс, до фразеології, на думку М.М. Амосової, не належать.
) Деякі лінгвісти, включаючи до складу фразеології приказки, виключають з неї прислів'я на тій підставі, що останні є еквівалентом цілого оповідання, описи подій і т.д.
Таким чином, в лінгвістиці не існує єдиної думки пр...
