. З цим поняттям пов'язують утворення неадекватних механізмів пристосування дитини до школи: труднощі в навчанні, порушення поведінки, конфліктні відносини, психогенні захворювання, підвищення рівня тривожності, спотворення в особистісному розвитку. А оскільки кількість дітей, що мають ті чи інші порушення в розвитку, зростає, то проблема адаптації до нових вимог і профілактика їх дезадаптації набуває особливої ??актуальності.
В основі цих проблем лежить складна взаємодія індивідуальних і соціальних факторів, несприятливих для гармонійного розвитку дитини. В кінці 60-х років минулого століття Божович Л.М. виділяла наступні основні фактори ризику, здатних за певних умов стати причиною порушення адаптації: шкільні та сімейні. До шкільних факторам вона відносила:
невідповідність шкільного режиму санітарно-гігієнічним умовам навчання, орієнтованим на середньовікові норми, психофізіологічних особливостей фізично і психічно ослаблених дітей;
невідповідність цим особливостям темпу навчальної роботи в разнородном класі;
екстенсивний характер навчальних навантажень;
переважання негативної оцінної ситуації і, виникають на цьому грунті, «смислові бар'єри» у відносинах дитини і педагогами.
Сімейні фактори:
підвищений рівень респектаціі батьків щодо своєї дитини, неможливість дитини виправдати їх очікування і надії і, у зв'язку з цим, виникає психотравмирующая ситуація в сім'ї. [1,55]
В даний час істотно змінилася соціальна ситуація розвитку дитини. Насамперед, це пов'язано з процесами, які відбулися в суспільстві. Його підвалини розхитані, змінилися ціннісні орієнтири, посилилися негативні процеси в сім'ях, погіршилася екологічна обстановка навколишнього середовища. Все це породило соціальну дезадаптацію дітей, що виразилося у зростанні безпритульності, соціальної та педагогічної занедбаності, збільшення числа агресивних дітей з девіантною поведінкою. До вже названих причин шкільної дезадаптації також слід додати психічні (широкий спектр нервово психічних розладів) і соматичні (рівень загальної захворюваності) чинники.
У період початкового навчання прояви дезадаптації мають більш м'які форми, але їх наслідки для розвитку і формування особистості найбільш згубні. Адже саме на цьому етапі формується навчальний потенціал розвивається особистості, закладається фундамент її моральних і емоційних якостей.
В залежності від тривалості, ступеня та якості дезадаптації, негативні установки в поведінці і вченні можуть носити поверхневий характер, які легко усуваються, або глибинний характер, що вимагає тривалого і наполегливого перевиховання.
Метою цієї роботи стало аналіз теоретичних підходів до проблеми шкільної адаптації і причин прояви дезадаптації, що виникають у школярів на першому році навчання, а так само шляхи подолання труднощів адаптації.
Об'єктом дослідження є шкільна адаптація першокласників, як психолого-педагогічне явище.
Предметом дослідження є чинники і умови, що впливають на прояв дезадаптації учнів першого класу, та корекційно розвиваюча робота з першокласниками.
Гіпотезою нашого дослідження є припущення про те, що шкільна дезадаптація обумовлена ??певним рядом факторів, таких як: рівень інтелектуального розвитку; стан емоційно-вольової сфери; а також мікро соціальні умови (атмосфера шкільного навчання, особливості сімейного виховання і психологічний клімат сім'ї)
Завдання дослідження:
. Проаналізувати різні теоретичні підходи до розуміння шкільної адаптації,
Дати характеристику молодшого шкільного віку
Встановити причини шкільної дезадаптації.
Форми прояву і попередження шкільної дезадаптації.
Методологічною основою дослідження є фундаментальні положення психології про діяльнісної сутності людини, відображені в працях Л.С.Виготського, А.Н.Леонтьева, положення про те, що особистість формується і виявляється в процесі діяльності, а також труди Л.И.Божович і Д.Б.Ельконіна.
Методи дослідження:
Теоретичний аналіз вітчизняної психологічної та педагогічної літератури з проблеми адаптації та подолання дезадаптації першокласників. Узагальнення результатів аналізу з проблеми дослідження.
Список література містить 32 джерела.
Глава 1. Психологічна готовність до шкільного навчання
1.1 Характеристика вікових особливостей першокласників
Аналіз літератури свідчить, що період 6 - 8 років - один з найважчих періо...