stify"> Гіпотеза: Ми вважаємо, що у дітей із загальним недорозвиненням мови мається варіативно виражене недорозвинення лексики та екологічних уявлень (в порівнянні з нормою). А спеціальна робота з дітьми із загальним недорозвиненням мови забезпечує поповнення лексичного запасу (у тому числі, що стосується спеціальних екологічних термінів) і уявлень дітей про флору.
Завдання:
1) Аналіз психолого-педагогічної літератури з даної проблеми.
2) Вивчення практичної роботи з екологічного виховання дітей у ДНЗ.
) Виявлення словника і рівня знань і уявлень дітей з порушеннями мови про рослини.
) Визначення напрямків і прийомів роботи з розвитку лексики дітей на матеріалі флори і їх апробація в ході експериментального навчання.
Методи дослідження:
1) Вивчення спеціальної літератури;
2) Спостереження за діяльністю дітей;
) Розробка критеріальних показників для оцінки мовлення і рівня загальних знань дітей про рослини;
) Проведення експериментального вивчення і навчання дітей;
) Бесіди з педагогами, дітьми, батьками;
) Анкетування дітей.
У структурі роботи 3 глави.
У 1 главі представлений огляд літератури з даної проблеми, аналіз класифікацій порушень мовлення, рівнів мовного недорозвинення, методичних посібників з виховання та навчання дітей з нормальним і порушеним мовним розвитком, а також аналіз робіт з екологічного виховання.
глава розкриває матеріал порівняльного експериментального вивчення лексики і екологічних уявлень дітей із загальним недорозвиненням мови і з нормальною мовою.
глава містить матеріал експериментального навчання, спрямованого на розвиток лексики у дітей із загальним недорозвиненням мови старшого віку на матеріалі флори.
Глава 1. Теоретичні основи проблеми ознайомлення з природою дітей із загальним недорозвиненням мови
. 1 Значення роботи по ознайомленню з кімнатними рослинами дітей із загальним недорозвиненням мови
Світ, що оточує дитину, - це передусім світ природи з безмежним багатством явищ, з невичерпною красою, і саме природа є вічним джерелом дитячого розуму .
В.А. Сухомлинський
Загострення екологічної проблеми в країні диктує необхідність інтенсивної просвітницької роботи з формування у населення екологічної свідомості. Ця робота починається в дитячому саду - першій ланці системи безперервної освіти. У період дошкільного дитинства закладається позитивне ставлення до природи, до себе, до оточуючих.
Основним змістом екологічного виховання є формування у дитини усвідомлено-правильного ставлення до природних явищ і об'єктів, які оточують його і з якими він знайомиться в дошкільному дитинстві (Градобоева Т., Саморукова П.Г.). На думку провідних фахівців з питань екологічної освіти, зустрічі з природою допомагають формувати у дітей реалістичні знання про навколишній світ, гуманне ставлення до живих істот.
Усвідомлено-правильне ставлення дітей до природи будується на чуттєвому її сприйнятті, емоційному відношенні до неї і знанні особливостей життя, росту і розвитку окремих живих істот, деяких біоценозів.
У процесі занять діти дізнаються про пристосувальних залежностях існування живих організмів від факторів зовнішнього середовища, взаємозв'язки всередині природних співтовариств. Такі знання забезпечують дитині розуміння конкретних ситуацій в поведінці тварин, стані рослин, правильну оцінку та адекватне реагування. Процес становлення усвідомлено-правильного ставлення до природи супроводжується певними формами поведінки дитини, які можуть служити критерієм оцінки його екологічної вихованості.
У предметне оточення дитини-дошкільника входять різні об'єкти природи, тому його ознайомлення з рослинами неминуче - це природний процес пізнання навколишнього світу і придбання соціального досвіду. Цей процес, що проходить під цілеспрямованим керівництвом дорослих, може мати різну наукову основу.
Екологічне виховання дошкільнят - це ознайомлення дітей з природою, в основу якого покладено екологічний підхід. А педагогічний процес спирається на основоположні ідеї і поняття екології. Початок цього процесу падає на період дошкільного дитинства, коли закладаються перші основи світорозуміння і практичної взаємодії з предметно-природним середовищем.
К.Д. Ушинський говорив, що дитя мислить формами, фарбами, звуками, відчуттями взагалі, і той даремно шкідливе гвалтував б дитячу природу, хто...