justify"> Об'єкт дослідження: соціально-педагогічна діяльність.  
 Предмет дослідження: зміст соціально-педагогічної діяльності з дітьми-інвалідами. 
  Мета роботи: проаналізувати зміст соціально-педагогічної діяльності з дітьми-інвалідами. 
  Завдання дослідження: 
 . Визначити поняття та причини дитячої інвалідності 
 . Ознайомитися з поняттям і структурою соціально-педагогічної діяльності 
 . Проаналізувати зміст соціально-педагогічної діяльності з дітьми-інвалідами 
  Методи роботи: аналіз, синтез, узагальнення. 
  Структура даної курсової роботи включає наступні розділи: 
 . Введення; 
 . Перший параграф, в якому пояснюються поняття і причини дитячої інвалідності; 
				
				
				
				
			 . Другий параграф, який містить поняття та структуру соціально-педагогічної діяльності; 
 . Третій параграф, в якому розповідається про зміст соціально-педагогічної діяльності з дітьми-інвалідами; 
 . Висновок; 
 . І список використаної літератури. 
   1. Поняття і причини дитячої інвалідності 
   Проблема інвалідності є актуальною у всьому світі. У Росії, як і в усьому світі, спостерігається неухильне зростання числа дітей-інвалідів. На початку нового тисячоліття проблема дитячої інвалідності в Росії набуває воістину загальнонаціональний характер. 
  У сучасному світі зберігається неухильне зростання дитячої інвалідності, яка відображає крайній варіант нездоров'я дітей і підлітків. Накопичення «тягаря» тяжких порушень здоров'я у дітей обумовлює комплекс серйозних соціальних, економічних та морально-психологічних проблем як для самої дитини-інваліда та його родини, вимагаючи залучення додаткових коштів держави, знижуючи якість життя населення і темпи розвитку країни в цілому, і окремих регіонів зокрема. Поступальний соціально-економічний розвиток Росії не можливо без збереження існуючих та формування майбутніх повноцінних трудових ресурсів. 
  Проблеми народонаселення, що визначають перспективи розвитку багатьох територій РФ тісно пов'язані з проблемою високих показників захворюваності та інвалідності в дитячому віці, з необхідністю розвитку і зміцнення служби охорони здоров'я матері і дитини. 
  Поширення і причини інвалідності дітей. Дослідження поширеності інвалідності в різних країнах світу показало, що в Китаї 4,9% дітей мають обмежені можливості внаслідок захворювань, у Великобританії - 2,6%. У Саудівській Аравії діти-інваліди складають у середньому 6,3% всієї популяції при варіації по регіонах показника в межах 4,3-9,9%. У США 12,8% дітей (9400000) є «дітьми зі спеціальними потребами в медичному обслуговуванні», на окремих територіях, де проживають бідні сім'ї і афроамериканці цей показник зростає до 23,5%. У Російській Федерації діти-інваліди складають, за різними оцінками, від 1,5-2,5 до 4,5% дитячого населення. Поширеність дитячої інвалідності в нашій країні з моменту її реєстрації з 1980 по 2009 р збільшилася майже в 12 разів. Вже в 2004 р рівень дитячої інвалідності в Росії склав 200,8 на 10 тис. Дітей 0-17 років. В даний час абсолютне число дітей з обмеженими можливостями перевищило півмільйонну позначку [2, с. 37]. 
  Слід зазначити, що велике значення має своєчасна діагностика інвалідності. Припускають, що неврахованими залишаються діти з легкими, не настільки очевидними формами порушень і обмежень життєдіяльності. Деякі дослідники підкреслюють недостатнє виявлення дітей з обмеженими можливостями фахівцями первинної ланки. 
  Крім того, інвалідність не оформляється дітям, що виховуються в домашніх умовах, які не потрапляють в поле зору медичних працівників. З урахуванням цих дітей рівень інвалідності може бути ще вище. В окремих випадках відзначалися небажання батьків з психологічних мотивів визнати свою дитину інвалідом або незнання ними регламентованих державою прав і пільг. У багатьох дітей інвалідність реєструється невиправдано пізно. 
  Стосовно до дитячого віку під інвалідністю слід розуміти, насамперед, соціальну недостатність внаслідок первісного відсутності функцій органів чи систем, що виражається не в втрати працездатності, а в таких різноманітних проявах обмеження життєдіяльності, як зниження здатності до ігрової діяльності і навчання, спілкуванню в колективі однолітків, контролю над собою та ін. В даному випадку термін «інабільний дитина» відображає суть розглянутого питання і цілком може бути визнаний синонімом часто використовуваних словосполучень «дитина-інвалід, дитина з обмеженими можливостями». У світовій практиці застосовується два підходи до концепції інвалідн...