навчі, етнографічні й інші сторони перекладацької діяльності, а також історія перекладацької діяльності в тій чи іншій країні або країнах. Залежно від предмета дослідження можна виділити психологічне перекладознавство (психологію перекладу), літературне перекладознавство (теорію художнього або літературного перекладу), етнографічне перекладознавство, історичне перекладознавство і т.п. Провідне місце в сучасному перекладознавстві належить лінгвістичному переводоведению (лінгвістиці перекладу), що вивчає переклад як лінгвістичне явище. Окремі види перекладознавства доповнюють один одного, прагнучи до всебічного опису перекладацької діяльності.
Переклад та інші види мовного посередництва складають предмет вивчення науки про переведення - перекладознавстві. На перших порах виникнення лінгвістичної теорії перекладу багато її творці вважали, що саме процес перекладу повинен був бути предметом вивчення цієї дисципліни. Надалі переклад став розглядатися в широких рамках межьязиковой комунікації, і в сферу інтересів перекладознавства були включені і результат, і процес перекладу, і всі учасники комунікації, і всі фактори, що впливають на хід і результат перекладацького процесу.
Переклад - це дуже древній вид людської діяльності. Без цієї діяльності важко було б уявити такі історичні факти, як створення величезних імперій, населених численними і многоязикий народами, поширення релігійних та соціальних навчань. Переклад має довгу історію. Своїм корінням він сходить до тих далеких часів, коли прамова почав розпадатися на окремі мови і виникла необхідність в людях, які знали кілька мов і здатних виступати в ролі посередників при спілкуванні представників різних мовних громад.
1.2 Класифікація видів перекладу
Існують дві основних класифікації видів перекладу:
за характером перекладаються текстів - пов'язана з жанрово-стилістичними особливостями оригіналу.
за характером мовних дій перекладача в процесі перекладу - пов'язана з психолінгвістичних особливостями мовних дій у письмовій та усній формі.
Жанрово-стилістична класифікація:
художній (літературний) переклад - переклад творів художньої літератури, при якому відтворюється індивідуальна своєрідність першотвору і зберігається його естетичне сприйняття.
підвиди художнього перекладу:
переклад поезії,
переклад п'єс,
переклад сатиричних творів,
переклад художньої прози,
переклад текстів пісень і т.д.
інформативний (спеціальний) переклад - переклад текстів, основна функція яких полягає в повідомленні якихось відомостей, а не в художньо-етнічному впливі на читача.
Підвиди інформативного перекладу:
матеріали наукового, ділового, громадсько-політичного, побутового та ін. характеру.
переклад багатьох детективних оповідань, описів подорожей, нарисів і подібних творів, де переважає інформаційне розповідь.
Психолінгвістична класифікація:
враховує спосіб сприйняття оригіналу та створення тексту перекладу, підрозділяє перекладацьку діяльність на письмовий переклад і усний переклад .
Письмовий переклад
такий вид перекладу, при якому мовні твори, що об'єднуються в акті міжмовного спілкування (оригінал і текст перекладу), виступають у процесі переведення у вигляді фіксованих текстів, до яких перекладач може неодноразово звертатися.
Це дає можливість перекладачеві повторно сприймати відрізки тексту, що перекладається, зіставляти їх з відповідними відрізками перекладу, вносити в текст перекладу будь-які необхідні зміни до пред'явлення перекладу рецептора, тобто до завершення процесу перекладу.
Усний переклад
це вид перекладу, при якому оригінал та його переклад виступають у процесі переведення в нефіксованим формі, що зумовлює однократність сприйняття перекладачем відрізків оригіналу та неможливість подальшого зіставлення або виправлення перекладу після його виконання.
При усному перекладі створення тексту перекладу може відбуватися або паралельно сприйняттю оригіналу, або після того, як завершиться сприйняття оригіналу. Відповідно розрізняються два підвиди усного перекладу: синхронний переклад і послідовний переклад .
Синхронний переклад
