бати. p align="justify"> Учитель може підказати джерела інформації, а може просто направити думку учнів у потрібному напрямку для самостійного пошуку. Але в результаті учні повинні самостійно і в спільних зусиллях вирішити проблему, застосувавши необхідні знання часом з різних областей, отримати реальний і відчутний результат. Вся робота над проблемою, таким чином, набуває контури проектної діяльності. p align="justify"> Зрозуміло, з часом ідея методу проектів зазнала певну еволюцію. Народившись з ідеї вільного виховання, в даний час вона стає інтегрованим компонентом цілком розробленої і структурованої системи освіти. Але суть її залишається колишньою - стимулювати інтерес учнів до певних проблем, що передбачає володіння певною сумою знань та через проектну діяльність, що передбачає вирішення цих проблем, вміння практично застосовувати отримані знання, розвиток рефлекторного (у термінології Джона Дьюї або критичного мислення). Суть рефлекторного мислення - вічний пошук фактів, їх аналіз, роздуми над їх достовірністю, логічне вибудовування фактів для пізнання нового, для знаходження виходу з сумніви, формування впевненості, заснованої на аргументованому міркуванні. Потреба в дозволі сумніву є постійним і керівним фактором у всьому процесі рефлексії. Де немає питання, чи проблеми для вирішення, або де немає труднощі, яку треба подолати, потік думок йде навмання ... Проблема встановлює мета думки, а мета контролює процес мислення < span align = "justify">.
Метод проектів привернув увагу і педагогів Російської імперії ще на початку 20 століття. Ідеї вЂ‹вЂ‹проектного навчання виникли в Росії практично паралельно з розробками американських педагогів. Під керівництвом російського педагога С.Т. Шацького в 1905 році була організована невелика група співробітників, яка намагалася активно використовувати проектні методи в практиці викладання. p align="justify"> Пізніше, вже за радянської влади ці ідеї стали досить широко впроваджуватися в школу, але недостатньо продумано і послідовно і постановою ЦК ВКП/б/від 05.09.1931 р. В«Про початковій і середній школіВ» організація роботи з учнями за методом проектів була засуджена. Разом з тим в зарубіжній школі він активно і досить успішно розвивався. У США, Великобританії, Бельгії, Ізраїлі, Фінляндії, Німеччини, Італії, Бразилії, Нідерландах і багатьох інших країнах, де ідеї гуманістичного підходу до освіти Джона Дьюї, його метод проектів знайшли широке поширення і набули великої популярності в силу раціонального поєднання теоретичних знань і їх практичного застосування для вирішення конкретних проблем навколишньої дійсності в спільній діяльності школярів. Все, що я пізнаю, я знаю, для чого це мені треба і де і як я можу ці знання застосувати - ось основна теза сучасного розуміння методу проектів, який і приваблює багато освітніх системи, що прагнуть знайти розумний баланс між академічними знаннями і прагматичними уміннями.
Метод проектів у системі вітчизняної шкільної освіти відродився на початку 90-х років минулого сторіччя, що було пов'язано з впровадженням інформаційних технологій у процес навчання. Більшою мірою він застосовувався в процесі навчання учнів іноземної мови. Типологія проектів і особливості технології його застосування були представлені Є.С. Полат у навчальному посібнику В«Нові педагогічні та інформаційні технології в системі освітиВ». У системі шкільної освіти була прийнята певна типологія проектів, що класифікуються Є.С. Полат по домінуючою діяльності учнів (практико-орієнтований, дослідний, інформаційний, творчий, рольової проекти), що визначає результат проектної діяльності (рішення соціально-значущої проблеми, експеримент, публікація, твір декоративно-прикладного мистецтва, сценарій якоїсь дії, ігри та т . д.). З введенням в 1993 році до базового навчального плану освітньої галузі В«ТехнологіяВ» метод проектів увійшов до її складу, у формі самостійного розділу В«Основи проектуванняВ». br/>
Класифікація навчальних проектів з Коллингса
Ще один розробник методу проектів, американський професор Коллінгс запропонував першу в світі класифікацію навчальних проектів.
Проекти ігор - різні ігри, народні танці, драматичні постановки і т.п. Мета - участь дітей у груповій діяльності. p align="justify"> Екскурсійні проекти - доцільне вивчення проблем, пов'язаних з навколишнім природою і суспільним життям.
Розповідні проекти, мета яких - отримати задоволення від розповіді в самій різноманітній формі - усній, письмовій, вокальної (пісня), музичної (гра на якому або інструменті).
Конструктивні проекти - створення конкретного, корисного продукту: виготовлення кролячій пастки, будівництво будиночка для птахів і т.п.