чити шляхи їх формування на уроках.
Завдяки спрямованості особистості школяра вся його пізнавальна діяльність набуває вибіркового характер, що створює стійку увагу до предмета пізнання. Під впливом стійкої уваги до об'єкта пізнання вдосконалюється і що склалася динамічна система психічних процесів, забезпечує розвиток пізнавальної активності і самостійності особистості. Вчителю, який прагне до психологічного вивченню та формування вчення школярів, важливо спертися на загальну стратегію і хід цієї роботи. p> Психологічне вивчення мотивації і її формування - це дві сторони одного і того ж процесу виховання мотиваційної сфери цілісної особистості учня. Вивчення мотивації - це виявлення її реального рівня і можливих перспектив, зони її найближчого розвитку у кожного учня і класу в цілому. Результати вивчення стають основою для планування процесу формування. Разом з тим у процесі формування мотивації розкриваються нові її резерви, тому справжнє вивчення і діагностика здійснюються в ході формування. Саме по собі формування є цілеспрямованим, якщо вчитель порівнює отримані результати з тим вихідним рівнем, який передував формуванню, і з тими планами, які були намічені. p> Організовуючи вивчення і формування мотивації, важливо не допускати спрощеного їх розуміння. Вивчення не сле-дме розглядати, як тільки реєстрацію учителем те, що лежить на поверхні і кидається в очі (В«хочеВ» або В«не хочеВ» школяр вчитися), а слід будувати як проникнення вчителя в глибинні закономірності становлення учня як особистості і як суб'єкта діяльності. Формування також невірно розуміти як В«ПерекладанняВ» учителем в голову учня готових, ззовні задаються мотивів і цілей навчання. Насправді формування мотивів навчання - це створення в школі умов для появи внутрішніх спонукань (мотивів, цілей, емоцій) до навчання; усвідомлення їх учнем і подальшого саморозвитку ним своєї мотиваційної сфери. Учитель при цьому не займає позицію холоднокровного спостерігача за тим, як стихійно розвивається і складається мотиваційна сфера учнів, а стимулює її розвиток системою психологічно продуманих прийомів.
Вивчати і формувати мотивацію учня вчитель цілком і сам (не чекаючи, наприклад, приходу шкільного психолога) за допомогою тривалого спостереження за учнем в реальних життєвих умовах, аналізу повторюваних судженні і вчинків учнів, завдяки чому вчитель може робити досить достовірні висновки, намічати і коригувати шляхи формування. p> Вивчення і формування мотивації навчання повинні мати об'єктивний характер, з одного боку, і здійснюватися в гуманної, шанобливій до особистості учня формі - з іншого. p> Об'єктивність вивчення та формування мотивації учнів досягається тим, що при цьому вчителю треба виходити не з оцінок і суб'єктивних думок, а з фактів. Факти ж треба вміти отримувати з допомогою спеціальних психологічних методів і методичних прийомів. Планування учителем процесу формування будується саме на основі результатів психологічного вивче...