облему і вирішити її;  
 г) вміння використовувати навколишні предмети або явища до досягнення залишеної мети; 
  д) вміння самостійно комбінувати вже відомі способи діяльності, перетворюючи їх на новий спосіб; 
  е) вміння розбиратися в структурі предмета і явища, нового тексту, нового завдання і встановлювати співвідношення частин структури; 
  ж) вміння мислити альтернативно, тобто враховувати різні і різнобічні способи доказів і рішень; 
  з) вміння пошуку та побудови принципово нових способів вирішення проблем і завдань, які є комбінацією відомих. 
   4. Досвід емоційно-ціннісного чуттєвого ставлення до світу і його об'єктів, один одному і самому собі, тобто система емоційної, вольової, моральної та естетичної вихованості особистості.  
  Ще К.Д. Ушинський зауважив: В«Ніщо - ні слово, ні думка, ні навіть вчинки наші не виражають так ясно і вірно нас самих і наші відносини до світу, як наші почуванняВ». Виховання культури почуттів становить важливу частину змісту освіти. Адже без емоцій немає пізнання, емоції в значній мірі визначають мотиви вчинків. p align="justify"> Отже,  під змістом освіти розуміють педагогічно адаптовану систему знань, умінь і навичок, досвіду творчої діяльності та досвіду емоційно-ціннісного ставлення, засвоєння якої покликане забезпечити формування всебічно розвиненої особистості, підготовленої до відтворення (збереженню) і розвитку матеріальної та духовної культури суспільства.  
  Кожен базисний компонент змісту освіти виконує свою специфічну, не підміняти іншими компонентами, функцію в процесі формування та розвитку особистості. Попередні компоненти можуть існувати окремо від подальших (наприклад, можна оволодіти знаннями, але не вміти застосувати їх на практиці); але кожний наступний компонент неможливий без попередніх. Неможливо, наприклад, опанувати творчими вміннями в якійсь галузі, не маючи знань у цій області (за словами П.П. Блонського, В«порожня голова не міркуєВ»). p align="justify"> Взаємозв'язок компонентів змісту освіти виражається у тому, що засвоєння кожного з них впливає на рівень і якість засвоєння інших компонентів. 
				
				
				
				
			  Зміст освіти має історичний характер, оскільки воно змінюється під впливом вимог життя, виробництва і рівня розвитку наукового знання. Найважливішою детермінантою, тобто фактором, що визначає склад змісту освіти на кожному історичному етапі, є мета виховання, в якій знаходять концентроване вираження інтереси суспільства і особистості. У кожному суспільстві існує своя модель освіченої людини. p align="justify">  Вміст загального, політехнічного і професійної освіти.  Виділяють зміст загальної освіти (засвоюється головним чином у школі) і професійної освіти (засвоюється в установах професійної освіти - ПТУ, ссузах, вузах, на курсах підвищення кваліфікації).  Зміст загальної освіти  - це зміст базової культури особистості. Довгий час загальна освіта розумілося спрощено, лише як ланка, попереднє професійній освіті і що є базою останнього. 
  Загальна освіта у вітчизняній традиції одночасно є і політехнічним. Політехнічна освіта передбачає загальнотрудові і початкову професійну підготовку - теоретичну і практичну. Політехнічна освіта пов'язано з вирішенням таких завдань, як: 
  В· знайомство учнів з науковими законами, що лежать в основі матеріального виробництва; 
  В· вироблення в учнів умінь застосовувати отримані знання в різних галузях виробництва; 
  В· грунтовне оволодіння учнями навичками поводження з найпростішими знаряддями виробництва; 
  В· підготовка учнів до загальнотрудових діяльності, свідомого вибору професії і оволодіння спеціальністю. 
   Навчальні предмети.  У загальноосвітній середній школі учні вивчають не науки у власному розумінні слова, а навчальні предмети. 
  Навчальний предмет - це педагогічно обгрунтована система наукових знань, розумових і практичних способів діяльності (умінь і навичок), що виражають основний зміст і методи конкретної науки, тієї чи іншої науки або сторони культури, праці, виробництва. 
  Ставлення навчального предмета до науки слід розглядати насамперед як відношення знання загальноосвітнього до знання спеціальному. Метою науки є можливо більш глибоке дослідження однієї зі сторін об'єктивної дійсності, а метою навчання - засвоєння основ наук і всебічний розвиток учнів. Тим не менш, за своїм науковим достоїнств навчальний пр...