ноцінність' текстів вкрай важливо для розуміння механізму перекладу іншомовного матеріалу. Для комуніканта два тексти виступають як рівноправні форм існування одного і того ж повідомлення, вони рівноцінні в їхньому функціональному і структурно-семантичному ототожненні. Під час перекладу юридичного тексту досягнення такої адекватності можливо лише, коли сам перекладач володіє 'Юридичною грамотністю В», причому як іноземною, так і рідною мовою. Знання основ законодавства і особливо відповідної правової термінології повинні бути on the tip of his tongue.
Проілюструємо сказане на прикладі юридичного дискурсу [Кашкін 2000: 59], який являє собою все різноманіття судово-процесуальної системи держави. Різні країни мають свої різні юридичні системи. Мова кожної нації містить власні юридичні терміни. Наприклад, англійська мова 'Обслуговує' юридичні системи США, Великобританії, а німецька мова - ФРН, Швейцарії, Австрії. Лінгвістична еквівалентність юридичних понять часто недосяжна. На сьогоднішній день для європейців уніфікована В«Хартія про права людиниВ», а для держав-членів Європейського співтовариства - документи, положення та вирішення цієї міжнародної організації. Внаслідок чого в мовах існує ряд приблизних еквівалентів. Наприклад:
Article 3
Everyone has the right to life, liberty and security of person.
Кожна людина має право на життя, свободу та особисту недоторканність.
Article 17
Everyone has the right to own property alone as well as in association with other.
No one shall be arbitrarily deprived of his property.
Кожен має право як на одноосібне володіння власністю, так і в компанії з іншими.
Ніхто не може бути дискреційно позбавлений його власності.
Article 24
Everyone has the right to rest and leisure, including reasonable limitation of working hours and periodic holidays with pay.
Кожен має право на відпочинок і дозвілля, включаючи розумне обмеження робочого часу й оплачувану періодичну відпустку.
Юридичний мова-це, можна сказати, 'державна мова'. Дане правило є дуже важливим, його не можна порушувати. Найбільша проблема в цьому випадку - неможливість в деяких випадках знайти точний, адекватний переклад з однієї мови на іншу. Це ускладнює роботу перекладача, створює певні перешкоди у використанні іншомовного юридичного документа.
Різні види парапереводческой діяльності не однаковою мірою зберігають близькість до перекладу і, відповідно, відтворюють оригінал з більшою або меншою повнотою. Так як досягнення ідеального перекладу є не зовсім можливим, то перекладачеві доводиться йти на різного роду компроміси.
В«Ступінь ж реального наближення двомовної комунікації з перекладом до комунікації одномовній, природно, залежить від майстерності перекладача, але також і від ряду об'єктивних обставин. До таких, в останню чергу, відносяться властивості перекладного тексту і спосіб виконання перекладу В»[Латишев 2001: 17]. Наприклад, юридичний документ є особливим перекладом, де мова повинна забезпечувати реалізацію суспільного призначення і відповідності правовому узусу.
Здійснюючи переклад юридичного тексту, перекладач навмисно відступає від структурного і змістового відповідності між двома сторонами комунікації на користь їх рівноцінності в плані впливу. Так, юридичний текст - одна з найважливіших життєвих форм вираження права. Юридичний документ, інший письмовий носій перекладної юридичної інформації, має текстові особливості, своєрідне мовне вираження. Незважаючи на наявні суперечності в поглядах вчених-лінгвістів та юристів, більшість єдині в тому, що всякий текст має лексичну, логічну і граматичну основи, певним чином організовані з метою передачі інформації. Немає сумніву, що юридичні тексти в перекладі з іноземної мови на мову перекладу незалежно від їх функціонального призначення та прагматичної ролі мають такі ж основи.
Доречно нагадати, що право являє собою сукупність правил поведінки індивідів і груп у суспільстві, розпорядчих кожному певну форму дій і формують принципи дозволу спірних питань. Тому мова перекладу юридичного документа повинен в цілому відповідати трьом умовам: бути точним, ясним і достовірним.
Текст більшості документів повинен мати рівний і спокійний стиль, що не викликає додаткових асоціацій і не відволікаючий від суті документа. Нейтральне виклад юридичних норм підвищує ефективність правового регулювання.
Якість юридичного перекладу певним чином впливає на ефективність правозастосування, ступінь регламентації конкретних стосунків.
За думку Л.К. Латишева нерідко потрібні поправки на норму і узус і преінформаціонний запас носіїв мови перекладу. Тоді перекладач вдається до трансформаціям. У більшості випадків проблеми перекладу, пов'язані з трансформацією, виникають внаслідок лінгвокультурних відмінностей двох народів. У різних етнічних спільнотах спостеріга...
