иття.  
 А. Джерсилд, описуючи емоційний розвиток дітей, зазначав, що здатність дитини любити оточуючих тісно пов'язана з тим, скільки любові він отримав сам і в якій формі вона виражалася. p align="justify"> Л. С. Виготський вважав, що ставлення дитини до світу - залежна і похідна величина від самих безпосередніх і конкретних його відносин до дорослої людини. p align="justify"> Тому так важливо закласти основу довірчих відносин між дитиною і дорослим, забезпечивши емоційно і психологічно сприятливі умови для гармонійного розвитку дитини. 
  Мета роботи: вивчити літературу з проблеми основні новоутворення дитинства. 
  Завдання роботи: 
  В· Дати характеристику дитячого віку в різних психологічних школах. 
  В· Визначити новоутворення дитячого віку. 
				
				
				
				
			  В· Вивчити особливості соціалізації дитини. 
  Методи: теоретичний аналіз літератури. 
  Курсова робота складається з вступу, двох розділів, висновків, глосарію, списку літератури, додатки. 
    1.   Теоретичні основи дитячого віку  
    .1 Характеристика дитячого віку в різних психологічних школах  
   Психоаналіз. Дитина з'являється на світ з вродженими інстинктивними потягами (Фрейд називав їх В«лібідоВ» або В«воноВ»). Дана теорія містить ідею розвитку, тобто якісно своєрідних і закономірних етапів становлення психіки. 
  Головним мотивом поведінки дитини є задоволення інстинктивних бажань (в концепції Фрейда - В«принцип задоволенняВ»). У дитинстві найважливіші потреби пов'язані з смоктанням і харчуванням, головним джерелом задоволення для дитини стає область рота (оральна стадія розвитку). p align="justify"> Еріксон розглядає не тільки процедуру грудного годування, яка приносить дитині безпосередньо оральне задоволення, але і загальний контекст відносини дитини з матір'ю. Ніжність, чуйність і дбайливість матері народжують в дитинку почуття довіри до світу, яке стає основою подальшого розвитку. Відсутність необхідних для немовляти відносин породжує почуття недовіри, яке накладає відбиток на наступні етапи розвитку. p align="justify"> Біхевіоризм. У центрі теорії соціального навчання знаходиться соціальне середовище, впливу якої формують людину і є джерелом його психічного розвитку. Предметом дослідження є не внутрішній світ людини (чи не його емоції, переживання і розумові дії), а зовні спостерігається поведінка. p align="justify"> Дж. Уотсон вважав, що виховання повинно грунтуватися на наукових дослідженнях дітей, а психологічний догляд за дитиною важливіше, ніж фізичний, оскільки перший формує характер. Вивчаючи поведінку немовлят, Уотсо...