значення мають теоретичні положення й висновки, що містяться в роботах А.С. Бланкова Б.С. Гершунського, В.М. Гурова. p> Робота складається з вступу, двох розділів, висновків та списку використаної літератури.
Глава 1. Протиправне поведінка школярів як соціально-педагогічна проблема школярів
1.1.Поняття, види, і мотиви протиправної поведінки школярів
Як сказано в юридичній енциклопедії, право - це сукупність встановлених або санкціонованих державою загальнообов'язкових правил поведінки (норм), дотримання яких забезпечується заходами державного впливу [21,121].
А в підручнику Конституційного права говориться, що сучасному суспільстві сфера дії права охоплює, насамперед, область виробництва і розподілу матеріальних і культурних благ; право закріплює існуючі відносини власності і виступає як регулятор міри і форм розподілу праці та продуктів між членами суспільства. Право закріплює також форми державного пристрою, регламентує організацію і діяльність державного механізму, визначає правове становище громадян. Нарешті, право встановлює заходи боротьби проти зазіхань на державний лад і існуючі суспільні відносини.
Наявність у суспільстві права означає, що досить велике коло суспільних відносин прийняв характер правовідносин, тобто таких відносин, учасники яких виступають як носії юридичних прав та обов'язків. При цьому норми права є ідеальними прообразами тих загальних правил поведінки людей, які затверджуються законодавством тієї чи іншої держави в якості належних та найбільш доцільних для нормального функціонування даного суспільства і його членів [22, 163].
У КК РФ сказано, що протиправні дії дітей до 14 років не тягнуть за собою для них кримінальну відповідальність. Відповідають за дітей батьки або вихователі. У період від 14 до 18 років школярі судово Наказами тільки за важкі злочини, причому запобіжного заходу до них застосовуються істотно менш суворі, ніж по відношенню до дорослими-лим. Протиправне поведінка школярів найчастіше виражається в агресивності і присвоєння чужого.
Агресивність може проявлятися вже в дошкільному віці в бійках дітей через іграшки. Деякі молодші школярі пускають в хід кулаки, коли їм не вистачає логічних доказів у спорі. У всіх цих випадках підвищена агресивність відзначається рідко. Тому, природно, такі дії не представляють собою серйозної соціальної загрози, хоча вихователь повинен прагнути їх не допускати. Агресія як прояв непристосованості до соціального середовища чітко проявляється у віці від 10 до 13 років. Вона виражається або в сімейних бійках при вирішенні конфліктів, або у побитті фізично слабких, невпевнених у собі, позбавлених батьківського захисту учнів.
У старшому шкільному віці агресивність відзначається в основному у юнаків, у дівчат - значно рідше. Агресія у юнаків зазвичай проявляється в наступних ситуаціях: при протиставленні себе дітям, дорослим або людям похилого віку; в конфліктах між окремими молодіжними групами; при регуляції відносин всередині молодіжної групи за допомогою фізичної сили.
Агресивність по відношенню до молодших звичайно виражається в глузуваннях над ними, поштовхах, запотиличник, іноді в відбиранні дрібних особистих речей і грошей. Особливо вона може проявлятися проти дітей, які не мають сильного захисника. Агресивність у подібних випадках є засобом глузливою або поблажливою демонстрації свого вікового переваги та фізичної сили. А.С. Макаренко запропонував ефективний спосіб боротьби з цим злом - шефство старшого вихованця над конкретним молодшим. Це дозволяло юнакові самоствердитися, а підшефному отримати захисника й опікуна.
Агресія старших підлітків і юнаків по відношенню до дорослих часто має на меті визначення меж дозволеного в поведінці і носить демонстративний характер. Вона може проявитися в навмисному порушенні тиші, запереченнях старшим (нерідко в зухвалому і образливій формі), сутичках на місцях найбільшого скупчення дорослої публіки, псуванні громадського майна. При цьому молоді люди уважно спостерігають за поведінкою дорослих і негайно на нього реагують. Значне загострення обстановки настає, коли старші роздратовано вимагають закликати хуліганів до порядку або боязко усуваються від конфлікту. Старшому підлітку подобається дражнити таких дорослими-лих. Причому навіть можливе згодом покарання він розцінює як несправедливе, т. к. сам підліток заздалегідь не знав, куди його заведе цей В«експериментВ». Тому підлітки в таких випадках у всьому винять дорослих. Правильним в таких обставинах буде поведінка дорослих, які поведуть з молодими людьми спокійний, неквапливий і доброзичливий розмова, аргументовано доводячи неправильність їх поведінки і твердо припиняючи можливість загострення ситуації.
Агресія деяких підлітків та юнаків нерідко буває спрямована на окремого дорослого. Частіше це відзначається при кримінальному поведінці, здійснюваному цілої молодіжної групою. Безпосередній поштов...