раціонально організується дозвілля дітей, впроваджуються елементи фізичної культури в побут, учні долучаються до спортивної діяльності;
підвищується моральна, інтелектуальна, естетична і трудова культура підростаючого покоління [8].
Використання засобів фізичної культури в шкільному віці забезпечує тривале (протягом 10-12 років) і регулярне фізичне виховання всього підростаючого покоління, дозволяє досягти їм не тільки досить високого рівня загальної фізичної підготовленості до суспільно корисної діяльності, але і базової професійно-прикладної, спортивної підготовленості. Все це стає фундаментом подальшого фізичного вдосконалення у майбутній дорослого життя [9]. При оцінці значення фізичної культури важливо враховувати її особливу необхідність і найбільшу ефективність у вирішенні завдань фізичного розвитку, освіти і виховання. p align="justify"> Необхідно виходити з того, що повсякденна рухова активність є природною потребою організму, що росте і неодмінною умовою фізичного розвитку, зміцнення здоров'я і підвищення опірності організму. Дослідження рухового режиму школярів свідчать про недостатнє використання засобів фізичної культури в школі, позашкільних установах і в домашньому побуті. А це призводить до непоправних втрат у фізичному розвитку, ослаблення захисних сил організму і серйозних порушень здоров'я. p align="justify"> Досвід же шкіл, добре організовують використання засобів фізичної культури, дозволяє судити про реальну можливість підійти до успішного вирішення проблеми гіподинамії, що загострилася останнім часом у зв'язку з не завжди раціональним використанням цінностей науково-технічного прогресу. p>
Важливо також постійно мати на увазі, що в шкільному віці ще триває інтенсивний розвиток форм і функцій організму. Цей процес залежить від зовнішніх умов життя і характеру діяльності учнів, від використання засобів фізичної культури. Вміле застосування спеціально підібраних і правильно дозованих фізичних вправ у період посиленого розгортання природного морфофункціонального розвитку, сприяє стимулюванню, впорядкуванню та інтенсифікації відповідних процесів, досягненню значного підйому функціональних можливостей всіх систем організму. На пізніших вікових етапах, коли піки природного розвитку тих чи інших функцій прострочені, домогтися подібних результатів важко і практично неможливо [2]. p align="justify"> В результаті покращення фізичного розвитку та зміцнення здоров'я досягається поліпшення працездатності учнів. Доведено, що учні, які займаються в достатньому обсязі правильно організованими фізичними вправами, успішніше справляються з навчальними навантаженнями: працюють більш якісно і напружено, менше втомлюються протягом навчального дня, домагаються гарної успішності. Досягнута ступінь працездатності переноситься в зрілий вік і, підкріплювана подальшим використанням...