двідуваних учнями. І оскільки з вищеописаних опитувань з'ясувалося, що самими популярними серед дівчаток є заняття ритмічною гімнастикою
(в секціях або "під телевізор"), доцільно включити в цей мінімум і слово " aerobics ", хоча воно і не є високочастотним. У той же час опитування показало, що деякі хлопці відвідують секції шашок, дзюдо, ручного м'яча. Однак це не може служити підставою для включення таких і подібних їм ЛЄ в обов'язковий для всіх мінімум зважаючи на необхідність дотримання при функціонально орієнтованому відборі лексики єдності актуального і спільного, пояснюється переважанням на початковому етапі окресленого вище типизированного рівня реальної комунікації над індивідуалізованим. У подібних випадках з метою індивідуалізації навчального процесу доцільно передбачити можливість засвоєння кожним окремим учням деякого числа лексичних одиниць по кожній темі, які відображали б особистий досвід і інтереси того чи іншого учня. При наявності належної мотивації ця лексика згодом може стати надбанням і інших учнів. Створений таким чином список ЛЕ з кожної теми може бути достатнім для організації реально-інформативного спілкування.
У цьому зв'язку слід погодитися з Б.А. Лапідусом, котрі вважають, що практична реалізація ідеї подібного факультативного розширення обов'язкового матеріалу здатна певною мірою нейтралізувати неминучі прорахунки, якими супроводжується відбір, особливо відбір лексики для продукування мовлення, і цитують слова Р. Міші: "Словник-мінімум, призначений для всіх учнів, повинен швидше страждати недоліком, ніж надлишком слів ". Природно, що в діючих УМК чинності відмінності тематики
усного мовлення підлягає засвоєнню тематична лексика докорінно відрізняється від пропонованого нами лексичного мінімуму для початкового ступеня. Розглянемо для прикладу тему "школа" як одну з тих тем чинного підручника, яка могла б мати значний "Вихід" в реально-інформативне спілкування. Її освоєння починається в 4 класі з навчання вмінню описати класну кімнату, для чого вводяться слова: blackboard , wall , < i> door , corner , window , duster . У 5 класі в рамках цієї теми учні навчаються вмінням описати будівля школи ( gymnasium , library , < i> workshop ), свій клас (додається слово portrait ), будівля сільської школи, урок англійської мови. Не важко помітити, що всі ці підтеми не можуть служити опорою для організації реального мовного спілкування учнів, тому вони не інформативні. Як показало дослідження природної сфери спілкування учнів рідною мовою, жодна з цих тим не була зафіксована в їх розмовах. З усього сказаного напрошується висновок про перегляд словникового мінімуму для початкового етапу в цілях додання всьому навчанню усного промови реально-інформативної спрямованості У зв'язку зі сказаним виникає ще одне питання: як бути з лексикою, що вводиться і закріплюється за допомогою тих побутових тим, які на молодшій і середній ступенях навчання не в змозі стимулювати обмін думками чи відбиток нової інформації (крім епізодичних випадків) і в умовно-мовному плані можуть служити тільки комунікативної облицюванням її засвоєння ("Зовнішність", "Професія", "Квартира" і т.п.)? Адже незважаючи на відсутність у цих темах можливостей для здійснення реальної комунікації, вони спрямовані на засвоєння певної частини лексики, незнання якої може невиправдано ускладнити читання нетематичних фабульних текстів. Можливі шляхи вирішення цієї проблеми полягають в наступному:
використання лексики з фабульних текстів (в основному для домашнього читання) для подальшого узагальнення та відпрацювання лексичних одиниць з тієї чи іншої теми по мірі їх накопичення з можливим додаванням відсутньої, але необхідної лексики;
спеціальне (навмисне) насичення фабульних текстів подібної лексикою (так званий Hineinadaptierung ) з метою забезпечення можливо більшої її повторюваності або поступового накопичення для подальшого узагальнення та закріплення;
"вкраплення" у навчальний процес невеликих за обсягом лексичних побутових тем або їх фрагментів для введення тієї лексики, в якій відчувається функціональна необхідність;
комунікативна мотивація, відсутня в побутових темах, що не знайшли місця на молодшій ступені навчання, на середньому етапі (6-7 клас) може бути замінена введенням у них страноведчески-пізнавальних елементів. Тоді ж можуть бути в повному обсязі вивчені і теми, націлені на інсценування-бесіди з іноземцями, бесіди в країні, що вивчається. Дотримання викладених умов дає можливість складання
лексичного мінімуму, необхідного і достатнього для забезпечення реально-інформативної комунікації на початковому ...
