іяльності. Тому безсумнівна актуальність даного дослідження, спрямованого на якісне перетворення ситуації, що склалася у фізичному вихованні учнів. Необхідно визначити можливості розвитку інтелектуальних здібностей школярів, що вимагає визначення раціональних педагогічних умов для розвитку розумових здібностей дітей з практичним (моторним) інтелектом.
Теоретичну основу даного дослідження становлять ідеї та положення, які підкреслюють, що про інтелектуальний розвиток дітей з практичним (моторним) інтелектом можна судити не тільки за рівнем розвитку розумових процесів, але і за якістю розвитку його рухових можливостей. Для повноцінного інтелектуального розвитку таких дітей важливо створення психолого-педагогічних умов для формування їх пізнавальних здібностей і розумових можливостей. Джерелом розвитку особистості є її потреби, які активізуються у свідомості і оформляються в розумовій діяльності. Мотивація є енергетичною основою пізнання, мислення. Ефективність і характер розумової діяльності залежать від характеру мотивів, включених в цю діяльність.
Формування особистості школяра, його інтелектуальних якостей у процесі фізкультурно-спортивної діяльності розглядається як цілісний процес, як система, в якій усі складові частини знаходяться в певних зв'язках і відносинах. Особистість школяра-спортсмена характеризується певним ладом думок, почуттів, поведінки як характеристика його інтелектуальних якостей, предметом яких є ставлення до себе, справі, оточуючим. У цій системі правомірно розрізняти зовнішні умови - фізкультурно-спортивну діяльність в інтелектуальному розвитку, характер єдності думок, почуттів, дій. Вивчення і формування тих і інших необхідно для вирішення поставленої проблеми [4, 5].
З проблематики інтелектуального формування особистості школяра органічно випливає проблема її суб'єктності, яка в контексті дослідження є потреба проявляти інтелектуальне ставлення, «самостійно» мислячи, відчуваючи, діючи. Інтелектуальні якості розглядаються як розвиваються, що обумовлюються характером взаємодії між собою структурирующих її компонентів. Вони забезпечують не тільки їх виникнення, але і реалізацію.
Індивідуальна робота з юними спортсменами передбачає випереджаючий формування наступних соціальних якостей і рис особистості: суспільної спрямованості як сукупності соціально значущих цілей, ідеалів, орієнтації і мотивів поведінки; самостійності, ініціативності, творчої та пізнавальної активності, інтелектуальних якостей, що забезпечують кожному підлітку можливість проявляти свої здібності і сили на основі соціальної життєвої позиції; цілеспрямованості, громадської ініціативи, відповідальності, об'єктивної самооцінки і вимогливості до себе та інтелектуальних якостей, від яких залежить єдність свідомості і поведінки, розумне використання своїх навчально-спортивних можливостей і здібностей.
Заняття фізичною культурою і спортом для дітей та юнацтва володіють великими потенційними можливостями по вихованню учнів, бо проводяться висококваліфікованими педагогами-тренерами, мають необхідними матеріальними умовами, позитивними традиціями, дозволяють школярам-спортсменам досягати високих спортивних результатів, забезпечують можливість боротися за честь класу, школи, міста, улусу, республіки.
У процесі фізкультурно-спортивної діяльності оголюються як сильні, так і слабкі сторони якостей людини. На початковій стадії роботи з дітьми вона добре допомагає виконувати діагност...