ких термінів відносно небагато.
Спеціальні терміни висловлюють предмети і об'єкти науки і техніки, вони зазвичай однозначні і в загальнолітературному мовою, і в межах функціонального стилю наукової літератури (наприклад, атом, валентність, коефіцієнт і др .). Таких термінів у мові багато - близько 90% лексики (але в кожній вузькій спеціальності їх не більше 150-200 одиниць) [Боженкова 2011: 439].
Поряд з термінами в науковому стилі функціонують лексика з узагальнено-абстрактним значенням і загальновживані (використовувані і в інших стилях) слова з узагальненим значенням [Боженкова 2011: 439] (наприклад, аспект, примірник, елементарний, вирахування, сектор, превалювати, тенденція, ініціатива, формалізація, пристрій, процедура, причина, аналогія, методологія, генезис та ін) . Вони становлять більшість у науковій термінології і є своєрідною базою для створення нових загальнонаукових термінів і лексичних значень. Більшість з них в ненауковому контексті мають кілька значень, але в певному тексті наукового характеру при вираженні конкретного поняття вони мають тільки одне значення і виконують одну вузькоспеціальну функцію, забезпечуючи точне, правильне розуміння наукової думки. Наприклад, слово дріб з кількома значеннями («дрібні металеві кульки для стрільби з рушниці» або «часті, переривчасті звуки, наприклад, під час дощу») в математиці позначає «число, яке складається з частин, менше одиниці»; слово крива зі значенням «непряма, вигнута, дефектна» використовується в математиці і статистиці для позначення понять «непряма лінія», «шлях, що має вид непрямої лінії», «графічне зображення співвідношення кількісних показників якого процесу за допомогою побудови непрямої лінії» [TolkSlovar . ru (# «justify"> Термінологічна значення виражається або в словесній формі, або в тому чи іншому формалізованому вигляді і досить точно і повно відображає основні, суттєві на даному рівні розвитку науки і техніки ознаки відповідного поняття.
Іншими словами, термін - слово, «обов'язково співвідносне з певною одиницею відповідної логіко-понятійної системи в плані змісту» [Табанакова 2011: 11]. Розглядаючи логічну сутність семантики терміна, слід звернути увагу на ряд наступних лінгвістичних особливостей : вмотивованість, однозначність, системність.
Термінологія проявляє себе в двох сферах :
в галузі функціонування, де термінологічні одиниці існують в контексті і де здійснюється взаємодія термінів у рамках даної терміносистеми (спеціальна література, монографії, тексти законодавчих актів тощо);
в області фіксації, де терміни перебувають в умовах закритої системи і де вони ізольовані один від одного (спеціальні двомовні і тлумачні словники, енциклопедії, тезауруси).
Об'єктом упорядкування в термінознавство є термінологія , тобто природно склалася сукупність термінів певної галузі знання або її фрагмента. Термінологія піддається систематизації, потім аналізу, при якому виявляються її недоліки та методи їх усунення, і, нарешті, нормалізації. Результат цієї роботи представляється у вигляді терміносистеми - упорядкованого безлічі термінів із зафіксованими відносинами між ними, що відображают...
