ушує соціальну адаптацію та реабілітацію.
Більшість вчених і практиків визнає, що для успішного вирішення проблеми виховання і навчання дітей з відхиленнями у розвитку необхідно проводити їх соціальну адаптацію в умовах інтеграції.
Дошкільне дитинство є найбільш сензитивним періодом у розвитку дитини, оскільки розширюються кордону життя: дитина входить в різні суспільства, стає членом більш широкої соціальної групи. Ця обставина диктує необхідність роботи над якістю соціальної адаптації дітей з ЗПР на ранніх стадіях. Для цього необхідне рішення ряду завдань:
виявити контингент референтної групи спілкування для дошкільнят з ЗПР;
виявить рівень усвідомлення міжособистісних відносин і що в них цінного.
Концепції соціалізації особистості розглядалися в західній філософії та психології такими вченими як Дж.Дьюі, В.Кукартц, А.Маслоу, Ж.Пиаже, З.Фрейд, Е. Еріксон, П.Фулкье.
У вітчизняній науці питаннями соціалізації в загальній системі формування нової людини займалися Н.К.Крупская, А.В.Луначарский, П.П.Блонский, С.Т.Шацкий, А.С.Макаренко, П.Ф.Каптерев, Л.С.Виготський, А. В. Мудрик, В.С.Мухина та ін.
Актуальність дослідження обумовлена ??існуючим протиріччям між багаторічною практикою виховання і навчання дітей з проблемами в психічному розвитку в спеціалізованих установах та виниклої принципової необхідністю соціалізації цих дітей через ранню інтеграцію в соціум. Прагнення знайти шляхи вирішення цієї суперечності і визначили проблему нашого дослідження.
Об'єкт дослідження: соціалізація дітей із затримкою психічного розвитку.
Предмет дослідження: засоби та умови соціалізації дітей із затримкою психічного розвитку в середу нормально розвиваються однолітків.
Мета дослідження: теоретично обґрунтувати умови для соціалізації дошкільників із затримкою психічного розвитку.
Завдання дослідження:
. Вивчити особливості і умови процесу та соціалізації дітей дошкільного віку.
. Вивчити особливості розвитку дітей із затримкою психічного розвитку.
. Розглянути засоби соціалізації дітей із затримкою психічного розвитку.
Глава 1.Теоретические основи проблеми соціалізації дітей дошкільного віку
. 1 Сутність процесу соціалізації дошкільнят
Соціалізація - найширше поняття серед процесів, що характеризують утворення особистості. Вона передбачає не тільки свідоме засвоєння дитиною готових форм і способів соціального життя, способів взаємодії з матеріальною і духовною культурою, адаптацію до соціуму, а й вироблення (спільно з дорослими і однолітками) власного соціального досвіду, ціннісних орієнтацій, свого стилю життя. [3, с.25].
На думку Ф.А.Мустаевой соціалізація - це процес розвитку людини у взаємодії його з навколишнім світом. [18, с.65]
Л.В.Мардахаев визначає соціалізацію як процес становлення особистості, засвоєння індивідом мови, соціальних цінностей і досвіду (норм, установок, зразків поведінки), культури, властивих даному суспільству, соціальної спільності, групі, відтворення і збагачення їм соціальних зв'язків і соціального досвіду. [15, с.43]
Розглядаючи проблему соціалізації та її співвідношення з вихованням, А. В. Мудрик визначає її як розвиток і самореалізацію людини протягом усього життя в процесі засвоєння і відтворення культури суспільства. [17, с.6]
У психологічному словнику соціалізація розглядається як процес і результат засвоєння й активного відтворення індивідом соціального досвіду, системи соціальних зв'язків і відносин в його власному досвіді. [22, с.62]
М.А.Галагузова визначає процес соціалізації дитини як процес «входження» дитини в суспільство, придбання ним певного соціального досвіду (у вигляді знань, цінностей, правил поведінки). [2]
Соціалізація дитини - процес тривалий і дуже складний. З одного боку, будь-яке суспільство, насамперед саме зацікавлене в тому, щоб кожна дитина, прийнявши і засвоївши систему соціальних і моральних цінностей, ідеали, норми і правила поведінки, зміг жити в цьому суспільстві, стати його повноправним членом. З іншого боку, на формування особистості дитини великий вплив мають і різноманітні стихійні, спонтанні процеси, що відбуваються в навколишньому житті. [2]
А. В. Мудрик розглядає процес соціалізації як сукупність чотирьох складових:
стихійна соціалізація людини у взаємодії і під впливом об'єктивних обставин життя, суспільства, змісту, характер і результати якої визначаються соціально-екологі...