ого світу.
Для досягнення поставленої мети необхідно вирішити ряд завдань:
1) вивчити психолого-педагогічну і методичну літературу з даної проблеми;
2) виявити способи ефективного формування у молодших школярів дій порівняння і класифікація при вивченні ботанічного матеріалу в курсі навколишній світ;
) розглянути методичні особливості вивчення ботанічного матеріалу в курсі навколишній світ;
4) розробити локально-методичну систему з формування у молодших школярів дій порівняння і класифікація при вивченні ботанічного матеріалу в курсі навколишній світ.
Для вирішення поставлених завдань і перевірки вихідних положень гіпотези застосовувалися такі методи дослідження: вивчення і теоретичний аналіз літератури з досліджуваної проблеми, синтез та узагальнення інформації, спостереження, тестування; дослідна робота та обробка її результатів.
Глава 1. Теоретичні основи формування в молодших школярів дій порівняння і класифікація при вивченні ботанічного матеріалу в курсі навколишній світ
. 1 Загальні закономірності розвитку розумових операцій молодшого школяра
У молодшому шкільному віці у дитини виникає безліч позитивних змін і перетворень. У процесі шкільного навчання якісно змінюються, перебудовуються всі сфери розвитку дитини. Починається ця перебудова з інтенсивного розвитку інтелектуальної сфери. [7, c. 24]
Шкільне навчання будується таким чином, що словесно-логічне мислення отримує переважний розвиток. Якщо в перші роки навчання діти багато працюють з наочними зразками, то наступних класах обсяг такого роду занять скорочується. Образне початок все менше і менше виявляється необхідним у навчальній діяльності, у всякому разі, при освоєнні основних шкільних дисциплін. Це відповідає віковим тенденціям розвитку дитячого мислення, але в той же час, збіднює інтелект дитини. Лише в школах з гуманітарно-естетичним ухилом на уроках розвивають наочно-образне мислення в не меншій мірі, ніж словесно-логічне. [6, c. 18]
Болотіна А.Є. вказує, що в процесі навчання у молодших школярів формуються наукові поняття (основи теоретичного мислення). Надаючи вкрай важливий вплив на становлення словесно-логічного мислення, вони, тим не менш, не виникають на «порожньому місці». Для того щоб їх засвоїти, діти повинні мати достатньо розвинені життєві поняття - уявлення, придбані в молодшому шкільному віці і продовжують спонтанно з'являтися поза стінами школи, на основі власного досвіду кожної дитини. Опановуючи логікою науки, дитина встановлює співвідношення між поняттями, усвідомлює зміст узагальнених понять, а це зміст, зв'язуючись з життєвим досвідом дитини, як би вбирає його в себе. Наукове поняття в процесі засвоєння проходить шлях від узагальнення до конкретних об'єктів. [6, c. 18]
У міру оволодіння навчальною діяльністю і засвоєння основ наукових знань школяр поступово долучається до системи наукових понять, його розумові операції стають менш пов'язані з конкретної практичної діяльністю та наочної опорою. Діти опановують прийомами розумової діяльності, набувають здатність діяти в умі й аналізувати процес власних міркувань. З розвитком мислення пов'язане виникнення таких важливих новоутворень, як аналіз, внутрішній план дій, рефлексія.
Молодший шкільний вік має велике значення для розвитку основних розумових дій і прийомів: порівняння, виділення істотних і несуттєвих ознак, узагальнення, визначення поняття, виведення слідства та інше.
Розглянемо поняття мислення. Мислення є вищим пізнавальним процесом. Воно являє собою породження нового знання, активну форму творчого відображення і перетворення людиною дійсності. Мислення - рух ідей, що розкриває суть речей. Його результатом є не образ, а деяка думка, ідея. Специфічним результатом мислення може виступити поняття - узагальнене відображення класу предметів в їх найбільш загальних і істотних особливостях. [13, c. 10]
Мислення - це особливого роду теоретична і практична діяльність, передбачає систему включених до неї дій та операцій орієнтовно-дослідного, перетворюючого і пізнавального характеру. [17, c. 104]
У процесі розумової діяльності людина пізнає навколишній світ за допомогою особливих розумових операцій. Ці операції складають різні взаємозв'язані, що переходять один в одного боку мислення.
Розумова операція - це один із способів розумової діяльності, за допомогою якого людина вирішує розумові завдання.
Основними розумовими операціями є аналіз, синтез, порівняння, абстракція, конкретизація і узагальнення. Розглянемо їх більш докладно.