"Євгеній Онєгін"); Mon trГЁs cher Г©poux, si vous souhaitiez vous remarier un jour ... (Marl ГЁ ne Jobert " ; Peau d Гўne "); Jaques, murmura-t-il en s approchant davantage ( Martin du Gard); James, would you be so kind as to listen to me?!; Father, how can you blame me in this situation! You know that I am completely innocent!
Звернення інтерпозітівние, вимовляються з помітно ослабленою звательной інтонацією, з деяким пониженням тону : Не шуми ти, жито, стиглим колоссям ( Кольцов 1982: 49); Пливи, мій човен, по волі хвиль!; Красія, град Петров, і стій непохитної, як Росія.; Promettez-moi, ma fille, de n ГЄtre pas en retard.; Mais, ma petite folle, n est-ce pas ce que cherchent Г faire tous nos grands capitaines depuis des mois. ; I see you point, Mr. Dixon, but I can t agree with you.
У пропозиціях з постпозітівним зверненням звательная інтонація теж послаблюється, а часом майже не відчувається: Пройшла війна. А ти все плачеш, мати ( Твардовський 1979: 168); По сліду старої пісні крізь морок сніговий йду до тебе, ровесник, товариш бойовий ( Сурков.).; Je voudrais parler de tes Г© tudes, mon cher.; Ne vous f Гў chez pas, Norine.; I am not going to make you change your mind, my dear; We have got a lot of plans for tomorrow, will you join us, Jane?
Номінативна функція подібних звернень ослаблена, вибір того чи іншого з них визначається не властивостями і особливостями адресата, а емоційним ставленням до нього говорящег о. Невипадково багато з них супроводжуються у висловленні присвійним займенником mon amour, mon ange, ma cherie. Назвати людину mon amour, mon ange, my dear, sweet, lovely, друг, золотце зовсім не означає оцінити його як об'єктивно хорошого. Для говорить адресат просто милий, приємний, доріг. Наприклад: Милий мій, хороший, здогадайся сам ( ...
