є на сопілці. Учні пропонували такі варіанти: Хлопчик дме в трубу raquo ;, Хлопчик грає в дудку raquo ;. На четвертому рівні - низькому виявився тільки один випробуваний експериментальної групи. Він не впорався з складанням пропозицій по двох картинкам: по одній він просто перераховував зображені предмети, по інший запропонував вислів: Хлопчик співає замість Хлопчик грає на сопілці raquo ;. На п'ятому рівні не виявилося жодного учасника експерименту.
Розподіл учнів за рівнями виконання першого завдання можна наочно переглянути на малюнку 1.
З малюнка видно, що на першому рівні виявилися 65% дітей експериментальної групи і 90% дітей контрольної групи, другий рівень зайняли 25% дітей експериментальної групи і 5% контрольної групи, 5% з експериментальної групи і 5 % з контрольної групи виявилися на третьому рівні виконання завдання; 5% дітей експериментальної групи виявилися на четвертому рівні і на п'ятому рівні ні виявилося ні кого з учнів.
Отже, досліджувані контрольної групи краще встановлюють смислові відносини і передають їх у вигляді відповідної за структурою фрази, ніж досліджувані експериментальної групи.
Так, перший рівень - хороший зайняли 15 учнів експериментальної групи і всі учні контрольної групи. Четверо учнів експериментальної групи виявилися на другому рівні - задовільному raquo ;. Їм потрібна була допомога у вигляді навідних запитань. І один учень експериментальної групи не впорався з цим завданням. Він зайняв п'ятий рівень.
Наочно розподіл учнів за рівнями виконання другого завдання можна переглянути на малюнку 2.
З малюнка видно, що перший рівень зайняли всі 100% учнів контрольної групи і 75% експериментальної групи; 20% дітей з експериментальної групи виявилися на другому рівні і 5% цієї ж групи на п'ятому рівні, тобто не впоралися із завданням.
Таким чином, можна зробити висновок, що більшість досліджуваних дітей та контрольної та експериментальної групи можуть встановлювати логіко-смислові відносини між предметами і передавати їх у вигляді закінченої фрази - висловлювання.
Виконання третього завдання Переказ знайомої казки не викликавши труднощів в учнів контрольної групи - з них 19 учнів опинилися на першому рівні - хорошому і лише 1 учень на другому рівні - задовільному raquo ;, у нього відзначалися тривалі мовні паузи. Учні експериментальної групи розташувалися таким чином: 8 учнів зайняли перший рівень - хороший raquo ;. Вони змогли без труднощів скласти зв'язну переказ знайомої казки, дотримуючись граматичні норми рідної мови. Семеро учнів розподілилися на другому рівні - задовільному і п'ятеро учнів на третьому рівні - недостатньому raquo ;. Основні труднощі при переказі казки полягали в складанні граматично вірних пропозицій і зв'язковому, логічно-послідовному викладі.
Наочніше розподіл учасників експерименту за рівнями виконання третього завдання Переказ знайомої казки представлено на малюнку 3.
З малюнка видно, що перший рівень займають 40% дітей експериментальної групи і 95% дітей контрольної групи, другий рівень займають 35% експериментальної групи і 5% контрольної групи, 25% дітей експериментальної групи виявилися на третьому рівні виконання завдання. Четвертий і п'ятий рівні що були зайняті жодним з учнів.
Таким чином, 40% експериментальної групи і 95% контрольної групи змогли відтворити по пам'яті простий за структурою літературний текст, дотримуючись при цьому граматичні норми рідної мови, не допускаючи при розповіданні смислових пропусків і повторів.
Четверте завдання Розповідь за серією сюжетних картинок викликало найбільший інтерес двох досліджуваних нами груп, однак з виконанням цього завдання впоралися не всі. Семеро учнів експериментальної групи і 19 учнів контрольної групи, виконавши завдання виявилися на першому рівні - хорошому raquo ;. На задовільному рівні - четверо з експериментальної групи і один з контрольної групи. Інші учні експериментальної групи розподілилися на третьому рівні - недостатньому - Їх п'ятеро, на четвертому рівні - низькому - Їх троє і один учень не виконав завдання, тому зайняв п'ятий рівень. Основні труднощі в експериментальній групі полягали у встановленні причинно-наслідкових зв'язків між картинками-епізодами, в заміні розповіддю за сюжетними картинками розповіддю про пори року. Так само у дітей цієї групи відзначалися окремі смислові невідповідності і порушення зв'язності висловлювання. Подібних явищ в учнів контрольної групи не спостерігалося. З усіх досліджуваних контрольної групи тільки в одного з'явилися труднощі, які полягали в побудові граматично вірного висловлювання.
Більш наочно результати виконання цього завдання можна просте...
